Цілий світ
Вікторія Тодавчич
Як літо завітало в рідний дім, Твоє обличчя сонце зігрівало, Яскравим став для мене цілий світ – Я своє щастя, долю відшукала. Я пам'ятаю день цей як тепер, Це був спекотний червень на порозі. І стало рідним ніжне те лице, Яке ласкаво зігрівало сонце.
2024-02-02 11:16:23
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Так гарно і яскраво 🥹
Відповісти
2024-02-02 11:16:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую💖
Відповісти
2024-02-02 11:17:03
1
Інші вірші поета
Причина всіх бід Я закохалась Я не смію, не можу. Чому? Донька або син
Інші поети
Orchid 99
@Orchid99
Nik-chan
@nikchan
Katy_May
@Katy_May
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1907
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3243