Цілий світ
Вікторія Тодавчич
Як літо завітало в рідний дім, Твоє обличчя сонце зігрівало, Яскравим став для мене цілий світ – Я своє щастя, долю відшукала. Я пам'ятаю день цей як тепер, Це був спекотний червень на порозі. І стало рідним ніжне те лице, Яке ласкаво зігрівало сонце.
2024-02-02 11:16:23
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Так гарно і яскраво 🥹
Відповісти
2024-02-02 11:16:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую💖
Відповісти
2024-02-02 11:17:03
1
Інші вірші поета
Травневий дощ Сумую без тебе Подарунок Я не смію, не можу. Чому?
Інші поети
Влад
@Vlad_Demon
Amon Din
@amondin
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3218
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13165