Цілий світ
Вікторія Тодавчич
Як літо завітало в рідний дім, Твоє обличчя сонце зігрівало, Яскравим став для мене цілий світ – Я своє щастя, долю відшукала. Я пам'ятаю день цей як тепер, Це був спекотний червень на порозі. І стало рідним ніжне те лице, Яке ласкаво зігрівало сонце.
2024-02-02 11:16:23
11
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Airad
Так гарно і яскраво 🥹
Відповісти
2024-02-02 11:16:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Airad дякую💖
Відповісти
2024-02-02 11:17:03
1
Інші вірші поета
Донька або син Мої слова Я тебе покохати не зможу Дивна річ
Інші поети
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3627
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2729