Дні Шевченка...

Вікторія Тодавчич

Коли розтане всюди сніг, Весна нас буде зігрівати. Шевченка ми святкуєм дні, З чим хочу всіх вас привітати. Усі ми знаєм цей портрет – Великі очі, темні брови, І вуса чорні. Це лице Борця за волю і свободи. Тарас Шевченко... Скільки літ, А твори все його цитують. На велетенській цій землі , Шевченка згадують, шанують. Бажав він волі для людей. Щоб поборола Україна, Кайдани скинула з грудей, І була сильна, була вільна. Він той, хто про народ писав, Про кріпаків, про їх проблеми. Віршами він з колін підняв, Всіх українців, всіх шляхетних. Пройшли століття, плин років, Та цей портрет у кожній хаті. І не прості це зовсім дні – А дні Шевченка, його свято. Тож я вітаю весь народ, І всю славетну Україну. Тарас зіграв важливу роль, Для волі, щастя, для країни.

2021-03-09 10:48:40

45

9

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (9)

Вікторія Тодавчич

Дякую ❤🖤

Відповісти

2021-03-09 10:55:13

1

АdSSkaуа Su...renь

Возможно это не в тему, но девушка на аве красивая!)👍

Відповісти

2021-03-09 19:45:57

1

Вікторія Тодавчич

@АdSSkaуа Su...renь спасибо, приятно слышать подобное))

Відповісти

2021-03-10 08:11:59

Подобається

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2027

La lune

Nadine Tikhonovitch

Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!

49

14

1242