Я з тобою давно зустрічаю...
Я з тобою давно зустрічаюсь, Десь вже місяці два, або три. Першим бачу тебе на світанку, І проводимо всі вечори. Я тобі свої вірші читаю, Ти за це знов цілуєш мене. Ти говориш мені про кохання, Наче це щось одвічне, живе. Наче цього ми завжди чекали, Тільки в цьому ми бачимо сенс. Я заварюю чай, ти зітхаєш, Що на жаль вже закінчився мед. Нам так добре, шалено, пекельно, Наче сотні ми разом вже днів. Тільки маю одну я проблему, Що це все лиш в моїй голові.
2024-03-24 11:43:18
10
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Не вистачить паперу для всіх історій, які проживаються в наших головах... А бувають доволі цікаві) Хороший вірш
Відповісти
2024-03-26 10:44:45
1
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дуже дякую! Рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2024-03-26 11:13:32
1
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2194
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2281