Не смій!

Вікторія Тодавчич

Якби змогла тобі я розказати Які думки пекельні бережу, Про те, що смієш іншу називати Коханою, та я ж тебе люблю! Тебе кохаю сильно, до нестями! Ночами, днями в серці голос твій. А ти мені таку приносиш кару... Кохати іншу зовсім ти не смій! Я не дозволю, ні, ти мій навіки, І перед Богом з'єднані серця. Та що ж робити, якщо в цьому світі Тобі миліше мене є вона!? Якби змогла тобі я розказати Хоч крихту правди про любов мою. Ти знав би як це є – тебе кохати, Коли тебе я з іншою ділю.

2024-01-27 17:57:09

10

6

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (6)

Вікторія Тодавчич

@Тигриця 💖💖💖💖

Відповісти

2024-01-28 05:09:40

1

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

Пронизливий вірш!🥺💘👏👏👏👏

Відповісти

2024-01-28 08:13:55

1

Вікторія Тодавчич

@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую💖

Відповісти

2024-01-28 10:26:07

1

Схожі вірші

Всі

У серці...

Катерина Данилевська

Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.

107

16

11081

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5990