Не смій!
Вікторія Тодавчич
Якби змогла тобі я розказати Які думки пекельні бережу, Про те, що смієш іншу називати Коханою, та я ж тебе люблю! Тебе кохаю сильно, до нестями! Ночами, днями в серці голос твій. А ти мені таку приносиш кару... Кохати іншу зовсім ти не смій! Я не дозволю, ні, ти мій навіки, І перед Богом з'єднані серця. Та що ж робити, якщо в цьому світі Тобі миліше мене є вона!? Якби змогла тобі я розказати Хоч крихту правди про любов мою. Ти знав би як це є – тебе кохати, Коли тебе я з іншою ділю.
2024-01-27 17:57:09
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Тигриця 💖💖💖💖
Відповісти
2024-01-28 05:09:40
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Пронизливий вірш!🥺💘👏👏👏👏
Відповісти
2024-01-28 08:13:55
1
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую💖
Відповісти
2024-01-28 10:26:07
1
Інші вірші поета
Я напишу Хай засяє надія! Як жила я й того не помічала... Мої слова
Інші поети
M@ïN ThïNg
@mainmoha
Lolly Jail
@pain_and_sweetness
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2320
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2014