Не смій!
Якби змогла тобі я розказати Які думки пекельні бережу, Про те, що смієш іншу називати Коханою, та я ж тебе люблю! Тебе кохаю сильно, до нестями! Ночами, днями в серці голос твій. А ти мені таку приносиш кару... Кохати іншу зовсім ти не смій! Я не дозволю, ні, ти мій навіки, І перед Богом з'єднані серця. Та що ж робити, якщо в цьому світі Тобі миліше мене є вона!? Якби змогла тобі я розказати Хоч крихту правди про любов мою. Ти знав би як це є – тебе кохати, Коли тебе я з іншою ділю.
2024-01-27 17:57:09
10
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Вікторія Тодавчич
@Тигриця 💖💖💖💖
Відповісти
2024-01-28 05:09:40
1
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Пронизливий вірш!🥺💘👏👏👏👏
Відповісти
2024-01-28 08:13:55
1
Вікторія Тодавчич
Відповісти
2024-01-28 10:26:07
1
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2391
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5416