Я б так хотів...

Вікторія Тодавчич

Я б так хотів твої зігріти руки, Щоб хоч на мить торкнутися тебе. Якби ти знала, як... Які це муки, Коли дивлюся на твоє лице, І посмішка твоя та ніжні очі Все не для мене, кожен погляд твій... А я стою немов німий та хочу Прокинутись нарешті від надій...

2023-11-27 15:01:31

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

vasilisa petriv

класно

Відповісти

2023-12-10 10:50:13

Подобається

Інші вірші поета

Якщо хочеш... Я повернусь... Я кохаю, поки... Не маю права

Інші поети

Настя Плюхина

@myasizm

Lolly Jail

@pain_and_sweetness

moon

@martina_calihua99

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1673

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1242