Ми не знали
Вікторія Тодавчич
Ми не знали , коли будем разом Ми чекали прекрасного дня. Сумували,страждали ми часом І між нами була метушня. Настав ось час зустрічі знову Ти дивився на мене завжди. Наче ти лиш співав колискову Коли знову приходив у сни.
2019-12-19 05:51:08
40
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Вікторія Тодавчич
@Светлана Находка грустили и суета 😏💕
Відповісти
2019-12-19 06:05:51
1
Вікторія Тодавчич
@Светлана Находка украинский язык — прекрасный ❤💕
Відповісти
2019-12-19 06:10:02
1
Вікторія Тодавчич
дякую, я рада ,що вам сподобалось 💕❤
Відповісти
2019-12-20 18:00:16
Подобається
Інші вірші поета
Жити Я тебе покохати не зможу Моя надія Любов – не відчуття
Інші поети
BON BON
@bon_bon_c0xu
typeof null
@heavens_are_fake
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2324
Пора нахлынувших надежд
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2751