"Ні" серед "так"
Я не раз був закоханий в очі дівчат, Та таких я не бачив ніколи. Серед тисячі "ні" – я хотів чути "так", Там було і бажання й відмова. Я вустами жінок поневолений був, А таких не зустрів в цьому світі. В кожнім слові я згоду для серця знайду, Та незгоду зміг теж зрозуміти. Мене зваблював леді тонкий аромат, Але ж той я відчути не зможу. Твоє схвалення? Знову на зустріч йду я, Хоч в кінці тільки ти переможеш. Наче птах, що у клітці – я бачу свій рай, Та відмова – в'язниця для серця. Серед тисячі "ні", я чекатиму "так", Бо любов до кінця не здається. P.S переклад мого вірша з російської на українську
2022-10-26 16:06:11
11
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Вікторія Тодавчич
@Airad мені дуже приємно чути це, дякую ❤
Відповісти
2022-10-26 16:44:10
1
Юра_ Велиамин
Гарний вірш, мої привітання. Можна і під музикою як реп заспівати. В цілому можна сказати платонічна любов з відтінками ароматних троянд.
Відповісти
2022-10-26 19:31:28
1
Вікторія Тодавчич
@Юра_ Велиамин так гарно сказано, дякую ❤
Відповісти
2022-10-27 05:11:28
1
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1704
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1766