"Ні" серед "так"
Я не раз був закоханий в очі дівчат, Та таких я не бачив ніколи. Серед тисячі "ні" – я хотів чути "так", Там було і бажання й відмова. Я вустами жінок поневолений був, А таких не зустрів в цьому світі. В кожнім слові я згоду для серця знайду, Та незгоду зміг теж зрозуміти. Мене зваблював леді тонкий аромат, Але ж той я відчути не зможу. Твоє схвалення? Знову на зустріч йду я, Хоч в кінці тільки ти переможеш. Наче птах, що у клітці – я бачу свій рай, Та відмова – в'язниця для серця. Серед тисячі "ні", я чекатиму "так", Бо любов до кінця не здається. P.S переклад мого вірша з російської на українську
2022-10-26 16:06:11
11
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Вікторія Тодавчич
@Airad мені дуже приємно чути це, дякую ❤
Відповісти
2022-10-26 16:44:10
1
Юра_ Велиамин
Гарний вірш, мої привітання. Можна і під музикою як реп заспівати. В цілому можна сказати платонічна любов з відтінками ароматних троянд.
Відповісти
2022-10-26 19:31:28
1
Вікторія Тодавчич
@Юра_ Велиамин так гарно сказано, дякую ❤
Відповісти
2022-10-27 05:11:28
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1812
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2155