Я знаю, ви не любите мене
Вікторія Тодавчич
Я знаю ви не любите мене. Новенька сукня, манікюр чи фото, Мої манери, погляди. Ні трохи Вам не цікаво зовсім хто я є. Я знаю не чекаєте мене. Ні зустрічі раптової у полі, Ні мій завжди шукаючий вас погляд, Ніщо до мене вас не приведе. І хоч у серці мрія ще живе, Колись увагу віднайду я вашу, І все на світі цьому стане "нашим", Та поки ви не любите мене.
2024-08-03 13:09:24
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Airad щиро дякую, мені приємно це чути❤
Відповісти
2024-08-03 14:44:54
1
Н Ф
Надзвичайно проникливо👍🏻
Відповісти
2024-08-04 11:45:07
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дуже дякую ❤
Відповісти
2024-08-04 12:23:20
1
Інші вірші поета
Інколи хочеться Причина всіх бід Моя надія Зіграй на струнах...
Інші поети
Стефанія
@Rusanna_Vognuk
Safie_
@Safie_
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2896
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4969