Ти чуєш мене?
Вікторія Тодавчич
Ти чуєш мене? Ти не чуєш, я знаю, Бо крики мої застигають в душі. Кохаю! Кохаю! Страшенно кохаю! Обличчя ж моє не показує змін. Ти бачиш мене? Ти не бачиш, я знаю І жодного слова не скажеш мені. А я вже від тебе його не чекаю, Можливо змінився весь спектр відчуттів. Не чути, не бачити, навіть кохати Не хочеться серцю. А тільки одне – Забути, при зустрічі знов не лякатись, Що щось на душі моїй вмить оживе...
2022-12-25 05:11:55
9
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Н Ф
Емоційно, пробирає до кісточок...
Відповісти
2022-12-25 15:35:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:42
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякуууую❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:50
1
Інші вірші поета
Сотні слів Сотні тисяч слів Хай засяє надія! Всього одна мить...
Інші поети
montelude
@montelude
BON BON
@bon_bon_c0xu
mikami
@mikami
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4728
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4835