Ти чуєш мене?
Вікторія Тодавчич
Ти чуєш мене? Ти не чуєш, я знаю, Бо крики мої застигають в душі. Кохаю! Кохаю! Страшенно кохаю! Обличчя ж моє не показує змін. Ти бачиш мене? Ти не бачиш, я знаю І жодного слова не скажеш мені. А я вже від тебе його не чекаю, Можливо змінився весь спектр відчуттів. Не чути, не бачити, навіть кохати Не хочеться серцю. А тільки одне – Забути, при зустрічі знов не лякатись, Що щось на душі моїй вмить оживе...
2022-12-25 05:11:55
10
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Н Ф
Емоційно, пробирає до кісточок...
Відповісти
2022-12-25 15:35:44
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандра Мей я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:42
1
Вікторія Тодавчич
@Н Ф дякуууую❤
Відповісти
2022-12-25 17:10:50
1
Інші вірші поета
Коронавірус Руїни До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Кохання чисте
Інші поети
Nik-chan
@nikchan
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
41
1
1245
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1324