Віра в кохання
Вона ще вперто вірила в кохання, В одне єдине – раз і назавжди. Хоч залишались їй завжди зітхання, Та фрази, мов " розходяться шляхи". Вона блукала та шукала в світі Любов, яку відчує серцем враз. Та попри всі надії, попри мрії Ще не прийшов для цього її час. Любов ще прийде в дім її весною, І буде сміх, і буде щастя там. А поки вона вперто грає ролі, Немов " кохання – витрачений час".
2023-07-24 16:42:16
16
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2649
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1999