Твоя любов

Вікторія Тодавчич

Твоя любов до мене доторкнулась Неначе тихим подихом зими. Так освіжила, все перевернула І яскравіші стали навіть сни! Твій погляд ніжний, став неначе морем Ніколи ти не знаєш, що на дні. Та бачу я, як разом ми з тобою, Я знайду спокій там, на глибині. І посмішка твоя для мене рідна, Неначе років сто з тобою ми. Якби життя все наше було фільмом, То головним героєм був би ти. Твоя любов настільки різнобарвна, Що я не можу бути в стороні. Тебе настільки палко я кохаю, Наскільки тільки можна на землі.

2022-11-22 13:36:59

12

10

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (10)

Вікторія Тодавчич

@Честер Фінч щиро дякую ❤

Відповісти

2022-11-22 16:33:50

Подобається

Ашаннiя

Дуже гарний і щирий вірш👍

Відповісти

2022-11-22 21:44:33

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Ашаннiя дякую ❤

Відповісти

2022-11-23 07:16:08

Подобається

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2222

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5976