Твоя любов
Твоя любов до мене доторкнулась Неначе тихим подихом зими. Так освіжила, все перевернула І яскравіші стали навіть сни! Твій погляд ніжний, став неначе морем Ніколи ти не знаєш, що на дні. Та бачу я, як разом ми з тобою, Я знайду спокій там, на глибині. І посмішка твоя для мене рідна, Неначе років сто з тобою ми. Якби життя все наше було фільмом, То головним героєм був би ти. Твоя любов настільки різнобарвна, Що я не можу бути в стороні. Тебе настільки палко я кохаю, Наскільки тільки можна на землі.
2022-11-22 13:36:59
12
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Вікторія Тодавчич
@Честер Фінч щиро дякую ❤
Відповісти
2022-11-22 16:33:50
Подобається
Ашаннiя
Дуже гарний і щирий вірш👍
Відповісти
2022-11-22 21:44:33
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Ашаннiя дякую ❤
Відповісти
2022-11-23 07:16:08
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2926
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2564