Ти скажи
Вікторія Тодавчич
Моє серце тоді зупинилось Кров застигла у жилах моїх. Ти скажи, як я тут опинилась, Де не бачу я очі чужі? Лиш один твій портрет, твоя правда Твої мрії, думки і твій сміх. Ти радієш? І я бачу радість, Ти сумуєш? І сумно мені. Ти скажи, як твій погляд небесний Моїм сонцем і місяцем став? Переміг ти, забрав моє серце Перше місце, де твій п'єдестал? Скільки б слів я тобі написала Зрозуміти не зможу одне – Так чому в жилах кров застигає, Коли бачу, юначе, тебе?
2021-05-13 14:14:57
44
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2021-05-13 15:02:41
Подобається
Вікторія Тодавчич
привет, спасибо большое ❤
Відповісти
2021-05-14 15:01:37
Подобається
Інші вірші поета
Не маю права Розум і серце Секрет Я не кохала...
Інші поети
John Sarah
@Watiri
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4866
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4785