Ти скажи
Вікторія Тодавчич
Моє серце тоді зупинилось Кров застигла у жилах моїх. Ти скажи, як я тут опинилась, Де не бачу я очі чужі? Лиш один твій портрет, твоя правда Твої мрії, думки і твій сміх. Ти радієш? І я бачу радість, Ти сумуєш? І сумно мені. Ти скажи, як твій погляд небесний Моїм сонцем і місяцем став? Переміг ти, забрав моє серце Перше місце, де твій п'єдестал? Скільки б слів я тобі написала Зрозуміти не зможу одне – Так чому в жилах кров застигає, Коли бачу, юначе, тебе?
2021-05-13 14:14:57
44
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
дякую ❤
Відповісти
2021-05-13 15:02:41
Подобається
Вікторія Тодавчич
привет, спасибо большое ❤
Відповісти
2021-05-14 15:01:37
Подобається
Інші вірші поета
Кайдани Не знаю Весна починається з серця Всього одна мить...
Інші поети
Aya Joy
@aya23
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2897
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2458