Я не кохала...
Вікторія Тодавчич
Я не кохала, хоч старалась Я не жила хоча хотіла. Тебе забути намагалась, А в небі зірка мерехтіла. Я не шукала твої очі , І не приходив ти у сні. Не прокидалась я щоночі, І знов не вірила брехні. Не було сліз, не було плачу Забудем все, що в нас було. Я все забула, вже тим паче На небі "сонце загуло". І через те, що я кохала Мене покинув знову ти. Якщо, напевно, про це б знала Я не погодилась би йти...
2020-01-22 14:21:53
41
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Евгения Владимирова
Очень певуче . Хорошо !
Відповісти
2020-01-22 14:25:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Евгения Владимирова спасибо ❤
Відповісти
2020-01-22 14:27:54
Подобається
Вікторія Тодавчич
да вы правы ☺
Відповісти
2020-01-22 17:01:11
Подобається
Інші вірші поета
В країну далеку... Мої слова Пройде кохання... Ти в серці...
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Mark Fortis
@Mark_Fortis
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4056
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1701