Відчуття
Вікторія Тодавчич
Твоє кохання все розбудить в серці, Всі почуття шалені й запальні. Я думала, що там вже все померло, Та щось ожило знов на глибині. Твоя любов мене примусить жити, Не існувати й рахувати дні. Радіти й більше всіх тебе любити, І відчувати все неначе в сні. Коли сердечні двері вже закриті, Ти прийдеш в дім душі, як в рідним дім. Ти подаруєш знов бажання – жити, Всі відчуття шалені й запальні.
2023-03-24 18:35:36
16
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Тигриця дякую❤
Відповісти
2023-03-24 18:48:16
Подобається
Н Ф
Дуже гарно)
Відповісти
2023-03-24 19:06:00
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф щиро дякую❤💫
Відповісти
2023-03-24 19:06:32
1
Інші вірші поета
Прошу тебе Час Натхнення Моє диво
Інші поети
Tasnime Bouchareb
@tasnime_bouchareb
Ail
@ail_bookworm
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2254
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1095