Теорія незримих ниток
Теорія незримих ниток Колись потрапила мені, І спокій принесла душі, І віру в те, що в кожній миті Зв’язок між душами двома, Що десь блукають в цьому світі, Працюють і дарують квіти, Проводять з кимось вечора. В один момент зведуть нитки, І цей зв’язок, що був між ними, В очах коханої людини Побачать знак — вони знайшли. Отож, теорія правдива: Серця з'єднаються тоді, І спокій віднайдуть душі, Коли переплетуться нитки.
2025-02-22 07:09:15
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудово💖
Відповісти
2025-02-24 16:48:33
1
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую🫶
Відповісти
2025-02-28 11:23:47
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1842
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1613