Я люблю страждати...
Вікторія Тодавчич
А знаєш я люблю страждати І від любові, від журби. Бо можу в віршах описати, Всі відчуття, та страхи, сни. Мені не личить, не підходить, Щоб все спокійно, нудно, ні! Бо вірші кращими виходять, Як є в них почуття мої.
2024-01-28 11:04:05
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую, мені дійсно дуже приємно це чути ❤
Відповісти
2024-01-28 11:09:17
1
Лео Лея
Так і є, коли пишуться вірші почуттями💖
Відповісти
2024-01-28 19:20:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую за коментар❤
Відповісти
2024-01-29 06:24:21
1
Інші вірші поета
Одна мить Завтра...? Якщо хочеш... І наче вже й цвіте весна...
Інші поети
Лєна
@_Salvatore_
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1801
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2027