Я люблю страждати...
А знаєш я люблю страждати І від любові, від журби. Бо можу в віршах описати, Всі відчуття, та страхи, сни. Мені не личить, не підходить, Щоб все спокійно, нудно, ні! Бо вірші кращими виходять, Як є в них почуття мої.
2024-01-28 11:04:05
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую, мені дійсно дуже приємно це чути ❤
Відповісти
2024-01-28 11:09:17
1
Лео Лея
Так і є, коли пишуться вірші почуттями💖
Відповісти
2024-01-28 19:20:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую за коментар❤
Відповісти
2024-01-29 06:24:21
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3094
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1889