Я люблю страждати...
Вікторія Тодавчич
А знаєш я люблю страждати І від любові, від журби. Бо можу в віршах описати, Всі відчуття, та страхи, сни. Мені не личить, не підходить, Щоб все спокійно, нудно, ні! Бо вірші кращими виходять, Як є в них почуття мої.
2024-01-28 11:04:05
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую, мені дійсно дуже приємно це чути ❤
Відповісти
2024-01-28 11:09:17
1
Лео Лея
Так і є, коли пишуться вірші почуттями💖
Відповісти
2024-01-28 19:20:59
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую за коментар❤
Відповісти
2024-01-29 06:24:21
1
Інші вірші поета
Донька або син Наші шляхи Зіграй на струнах... Незнайомка
Інші поети
Noor Jahan
@noon_the_force
Ezra Briscoe
@poet_mind
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1598
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1907