Витвір
Я фарисей, але я також митар Я каюсь, але потім знов грішу. З любов'ю Бог створив мене як витвір, А я обрала темряву страшну. Я блудний син – до Бога повертаюсь, Коли в житті трапляється біда. В сльозах, в молитві Господеві каюсь, І відчуваю – він мене чекав. Я маю сотні тисяч прототипів, Які я бачу в Біблії Творця. І Юда, той що зрадив Бога-Сина, Через гріхи так зраджую і я. Але тепер я є Закхей, той митар, Що був низьким, але Отця любив. Я маю теж бажання з Богом жити, Господь мене як витвір свій створив.
2024-03-03 18:58:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудовий вірш❤️ бачу в ньому і себе також...
Відповісти
2024-03-03 19:22:30
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую вам за коментар❤
Відповісти
2024-03-03 19:22:51
1
Схожі вірші
Всі
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8718
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8052