Витвір
Я фарисей, але я також митар Я каюсь, але потім знов грішу. З любов'ю Бог створив мене як витвір, А я обрала темряву страшну. Я блудний син – до Бога повертаюсь, Коли в житті трапляється біда. В сльозах, в молитві Господеві каюсь, І відчуваю – він мене чекав. Я маю сотні тисяч прототипів, Які я бачу в Біблії Творця. І Юда, той що зрадив Бога-Сина, Через гріхи так зраджую і я. Але тепер я є Закхей, той митар, Що був низьким, але Отця любив. Я маю теж бажання з Богом жити, Господь мене як витвір свій створив.
2024-03-03 18:58:20
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Чудовий вірш❤️ бачу в ньому і себе також...
Відповісти
2024-03-03 19:22:30
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую вам за коментар❤
Відповісти
2024-03-03 19:22:51
1
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3622
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
102
16
4112