Твоï очi
Вікторія Тодавчич
Твоï очi для мене наче барвiнок Вони синi та гарнi , вони лиш моï Серце моє забирають з вуглинок Нiчого не бачу лиш очi твоï . Вони дивовижнi , вони наче сонце Вони повертають вiльнiсть життя Вони вiдкривають щастя вiконце Надiюсь с тобою в нас мрiя одна.
2019-07-27 11:04:44
18
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
😊👏👏
Відповісти
2019-07-27 11:08:10
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;) ♥
Відповісти
2019-07-27 11:08:17
1
Вікторія Тодавчич
Дякую ♥рада що вам сподобалось ♥👌🏻
Відповісти
2019-07-30 13:07:39
Подобається
Інші вірші поета
Сотні слів Цілий світ Дивна річ Весна починається з серця
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1673
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1045