Найкраще свято
Вікторія Тодавчич
Так хочеться почути спів дитячий, Що з вулиці доноситься вночі. Бо в день цей зустрічаємо ми Свято, Що є спасінням грішної душі. Народиться бо в світ Мессія, з неба Сам Божий Син в печері між ягнят. Світитиме яскрава зірка, певно, З усіх найяскравіша є для нас. Та Свято це зустрінемо ми тільки Коли святий, Різдвяний пройде піст. Цей час – можливість стати кращим. Свідком, Спасіння людства, дня де згине гріх. Бажаю всім нам, браття християни, Зустріти вже добрішими Різдво. Хай наш Господь усіх благословляє, Амінь. Хай всіх вас захищає Бог.
2022-11-27 16:35:46
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дякую ❤
Відповісти
2022-11-27 17:05:54
Подобається
Н Ф
Прекрасний передсвятковий вірш🙃
Відповісти
2022-11-27 17:54:46
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Н Ф Дякую. Я рада, що вам сподобалось ❤
Відповісти
2022-11-27 17:55:08
1
Інші вірші поета
Я думала, що втратила тебе Нічим не гірше Розум і серце Любов – не відчуття
Інші поети
Ruslana
@rock_ksolana
Alexa Rivera
@alexa_rivera
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5903
Тени собственного сердца ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2411