Як чую про кохання..
Вікторія Тодавчич
Як чую пісню про кохання В думках панує образ твій. Як вірш читаю про страждання, Згадаю знов слова злі ті. Коли про щастя в серці мрію, То на вустах твоє ім'я. Коли тебе забуть зумію, І заспокоїться душа?
2023-05-10 15:45:46
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Вікторія Тодавчич
щиро дякую ❤
Відповісти
2023-05-11 06:27:50
Подобається
vasilisa petriv
диво
Відповісти
2023-11-20 15:06:32
Подобається
Інші вірші поета
Бумеранг Дивна річ Я повернусь... Я говорю...
Інші поети
Ava Brown
@avaontiana08
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1705
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1536