Слова
Вікторія Тодавчич
Коли уста твої розкажуть все, Слова, що так хотіла я почути, Я не побачу в них ніякий сенс, Вони для мене стануть просто звуком. Коли рука холодна знов твоя, Мої долоні хоче зігрівати, Відмовлюся. В тобі нема тепла, Ти з рідного, чужим зумів вже стати.
2022-12-01 15:21:52
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Так, це сумний результат(
Відповісти
2022-12-01 17:30:57
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Лео Лея дійсно... дякую ❤
Відповісти
2022-12-01 17:40:06
1
Інші вірші поета
Коронавірус Я не можу Витвір Розум і серце
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
MuSeqHar
@museqhar
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2410
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1761