Зіграй на струнах...
Зіграй на струнах серця мого пісню, Мелодію цю завжди пам'ятай. Зіграй її, бо потім буде пізно, І пекло поміняється на рай. Зірви у полі ранком ти барвінок, Його у свої коси я вплету. Не вистачить для мене ні хвилинки, Щоб зізнатись і піддатись почуттю. І розкажи мені, як це коханим бути? Бо я кохання вмію лиш дарить. Я погляд твій не можу все забути, І нас тримає тут всього лиш мить. Зіграй на струнах серця мого пісню, Мелодію, що написав ти сам. Зізнайся в почуттях, бо буде пізно І стане пекло, ми забудем рай...
2020-05-25 14:59:46
42
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Вікторія Тодавчич
@Артём Стуканов оу украинский язык действительно красивый. Да и выучить его будет легко, он похож на русский 😊
Відповісти
2020-06-01 10:26:46
1
Вікторія Тодавчич
@Артём Стуканов лучше поздно чем никогда. Удачи вам с этим 😊
Відповісти
2020-06-01 10:31:56
Подобається
Анастасия Литвинова
Красивое стихотворение , даже можно петь .
Відповісти
2020-06-23 17:55:55
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
44
15
1038
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
80
2
3240