Зіграй на струнах...
Вікторія Тодавчич
Зіграй на струнах серця мого пісню, Мелодію цю завжди пам'ятай. Зіграй її, бо потім буде пізно, І пекло поміняється на рай. Зірви у полі ранком ти барвінок, Його у свої коси я вплету. Не вистачить для мене ні хвилинки, Щоб зізнатись і піддатись почуттю. І розкажи мені, як це коханим бути? Бо я кохання вмію лиш дарить. Я погляд твій не можу все забути, І нас тримає тут всього лиш мить. Зіграй на струнах серця мого пісню, Мелодію, що написав ти сам. Зізнайся в почуттях, бо буде пізно І стане пекло, ми забудем рай...
2020-05-25 14:59:46
41
12
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (12)
Вікторія Тодавчич
@Артём Стуканов оу украинский язык действительно красивый. Да и выучить его будет легко, он похож на русский 😊
Відповісти
2020-06-01 10:26:46
1
Вікторія Тодавчич
@Артём Стуканов лучше поздно чем никогда. Удачи вам с этим 😊
Відповісти
2020-06-01 10:31:56
Подобається
Анастасия Литвинова
Красивое стихотворение , даже можно петь .
Відповісти
2020-06-23 17:55:55
1
Інші вірші поета
Віщий сон? Ради тебе... ( на конкурс) Віра в кохання Що сталося з цим світом?
Інші поети
Shirudi NR
@shirudi17
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1989
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2086