Золоті нитки
Золотими нитками на серці, Вишивав Бог радість та любов. Для добра зберігши місце, врешті, Він віддав в дарунок нам його. Але ми – спотворенне створіння, В серце враз впустили своє гріх. Де давно повсюди були квіти, Лиш бур'ян залишився. Я всіх, Попрошу вас люди, збережіть ви Божий дар і доброту в душі. Не порвіть ви золоті ті нитки, Що Господь нам вишив в дар усім. ☆ Переклад мого вірша з російської .
2023-04-30 14:51:23
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Тигриця
Це прекрасно🥰
Відповісти
2023-05-01 12:07:29
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця щиро дякую ❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:06
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-27 14:00:23
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1466
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1170