Золоті нитки
Вікторія Тодавчич
Золотими нитками на серці, Вишивав Бог радість та любов. Для добра зберігши місце, врешті, Він віддав в дарунок нам його. Але ми – спотворенне створіння, В серце враз впустили своє гріх. Де давно повсюди були квіти, Лиш бур'ян залишився. Я всіх, Попрошу вас люди, збережіть ви Божий дар і доброту в душі. Не порвіть ви золоті ті нитки, Що Господь нам вишив в дар усім. ☆ Переклад мого вірша з російської .
2023-04-30 14:51:23
11
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Тигриця
Це прекрасно🥰
Відповісти
2023-05-01 12:07:29
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Тигриця щиро дякую ❤
Відповісти
2023-05-01 13:57:06
1
vasilisa petriv
дивовижно
Відповісти
2023-12-27 14:00:23
Подобається
Інші вірші поета
Коли ти була поруч Моє диво Любов не потребує віршів Я повернусь...
Інші поети
bandagemaniac
@bandagemaniac
papa emmanuel
@papa_emmanuel
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
26
4727
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1591