Все те, що в інших бачив як недолік...
Все те, що в інших бачив як недолік, На що не приділяв ніколи час, І твій рубець маленький над губою, І родимку твою, і кожне слово Я наново почув, як в перший раз. Волосся кучеряве, карі очі Я бачив часто, та лише в тобі, І наяву, і навіть серед ночі Всі риси ніжні лагідні дівочі Ожило все в багатстві кольорів. І як це дивно, тисячі дрібниць, Які я в інших бачив як недолік, Твій образ я шукаю серед них, З тобою я кохаю кожну мить! Бо в тобі бачу гарним навіть подих...
2024-10-19 15:34:55
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Дуже гарно і правдиво... Так і є - в коханих ми любимо навіть те, що в інших сприймаємо як недоліки...
Відповісти
2024-10-21 13:42:38
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую. Мені приємно що вам сподобалось ❤
Відповісти
2024-10-21 15:38:32
1
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1821
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2474