Все те, що в інших бачив як недолік...
Все те, що в інших бачив як недолік, На що не приділяв ніколи час, І твій рубець маленький над губою, І родимку твою, і кожне слово Я наново почув, як в перший раз. Волосся кучеряве, карі очі Я бачив часто, та лише в тобі, І наяву, і навіть серед ночі Всі риси ніжні лагідні дівочі Ожило все в багатстві кольорів. І як це дивно, тисячі дрібниць, Які я в інших бачив як недолік, Твій образ я шукаю серед них, З тобою я кохаю кожну мить! Бо в тобі бачу гарним навіть подих...
2024-10-19 15:34:55
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандрін Iрріель
Дуже гарно і правдиво... Так і є - в коханих ми любимо навіть те, що в інших сприймаємо як недоліки...
Відповісти
2024-10-21 13:42:38
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель дякую. Мені приємно що вам сподобалось ❤
Відповісти
2024-10-21 15:38:32
1
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1242
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1537