Все те, що в інших бачив як недолік...
Все те, що в інших бачив як недолік, На що не приділяв ніколи час, І твій рубець маленький над губою, І родимку твою, і кожне слово Я наново почув, як в перший раз. Волосся кучеряве, карі очі Я бачив часто, та лише в тобі, І наяву, і навіть серед ночі Всі риси ніжні лагідні дівочі Ожило все в багатстві кольорів. І як це дивно, тисячі дрібниць, Які я в інших бачив як недолік, Твій образ я шукаю серед них, З тобою я кохаю кожну мить! Бо в тобі бачу гарним навіть подих...
2024-10-19 15:34:55
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)
Дуже гарно і правдиво... Так і є - в коханих ми любимо навіть те, що в інших сприймаємо як недоліки...
Відповісти
2024-10-21 13:42:38
Подобається
Вікторія Тодавчич
@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую. Мені приємно що вам сподобалось ❤
Відповісти
2024-10-21 15:38:32
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2085
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2340