Все те, що в інших бачив як недолік...

Вікторія Тодавчич

Все те, що в інших бачив як недолік, На що не приділяв ніколи час, І твій рубець маленький над губою, І родимку твою, і кожне слово Я наново почув, як в перший раз. Волосся кучеряве, карі очі Я бачив часто, та лише в тобі, І наяву, і навіть серед ночі Всі риси ніжні лагідні дівочі Ожило все в багатстві кольорів. І як це дивно, тисячі дрібниць, Які я в інших бачив як недолік, Твій образ я шукаю серед них, З тобою я кохаю кожну мить! Бо в тобі бачу гарним навіть подих...

2024-10-19 15:34:55

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна)

Дуже гарно і правдиво... Так і є - в коханих ми любимо навіть те, що в інших сприймаємо як недоліки...

Відповісти

2024-10-21 13:42:38

Подобається

Вікторія Тодавчич

@Сандрін Iрріель (Олександра Мрійна) дякую. Мені приємно що вам сподобалось ❤

Відповісти

2024-10-21 15:38:32

Інші вірші поета

Твоя любов Сотні тисяч слів До Свята Благовіщення Пресвятої Богородиці Втрачаю дар мови

Інші поети

Shirudi NR

@shirudi17

Hiba Boo

@boohiba

Veronika

@vera_syvorova

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

2187

Пора нахлынувших надежд

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.

3136