Згинь.

Вікторія Тодавчич

Згинь з моїх снів, не вертайся ніколи. Набридло даремно вбивати серденько. Ти взяв мене поглядом ніжним в окови, Убивши надії про щастя маленькі. Згинь ти з думок моїх, дай мені волі! Дай мені дихати свіжим повітрям. Коханою мріяла бути... Доволі! Тепер я сама себе люблю на світі. Згинь ти з життя мого, прошу мій янголе, Дай мені радості смак хоч відчути. Напевно це сон, він лишився уявою Чому я тебе вже не можу забути? Кохаю! Кохаю! Кричу, та почуй мене! Ти зрозумій, що кохання це біль. Згинь, просто зникни прошу ти мій янголе, Згинь, я не хочу тонути в тобі.

2020-11-12 10:14:51

37

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Вікторія Тодавчич

@Леонид Агеев спасибо большое. Постараюсь перевести как можно скорее 💞

Відповісти

2020-11-12 10:21:32

Подобається

Oliver Schatz

@Вікторія Тодавчич Счастливый путь меня не ждёт, а будет всё наоборот.

Відповісти

2020-11-12 10:24:35

1

Вікторія Тодавчич

@Oliver Schatz надеюсь будет всё не так, И застучат два сердца в такт. В любви вас счастливей не будет, И вас никто уж не забудет 💞

Відповісти

2020-11-12 11:17:51

Подобається

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12139

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

42

1

2170