Згинь.
Вікторія Тодавчич
Згинь з моїх снів, не вертайся ніколи. Набридло даремно вбивати серденько. Ти взяв мене поглядом ніжним в окови, Убивши надії про щастя маленькі. Згинь ти з думок моїх, дай мені волі! Дай мені дихати свіжим повітрям. Коханою мріяла бути... Доволі! Тепер я сама себе люблю на світі. Згинь ти з життя мого, прошу мій янголе, Дай мені радості смак хоч відчути. Напевно це сон, він лишився уявою Чому я тебе вже не можу забути? Кохаю! Кохаю! Кричу, та почуй мене! Ти зрозумій, що кохання це біль. Згинь, просто зникни прошу ти мій янголе, Згинь, я не хочу тонути в тобі.
2020-11-12 10:14:51
37
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Вікторія Тодавчич
@Леонид Агеев спасибо большое. Постараюсь перевести как можно скорее 💞
Відповісти
2020-11-12 10:21:32
Подобається
Oliver Schatz
@Вікторія Тодавчич Счастливый путь меня не ждёт, а будет всё наоборот.
Відповісти
2020-11-12 10:24:35
1
Вікторія Тодавчич
@Oliver Schatz надеюсь будет всё не так, И застучат два сердца в такт. В любви вас счастливей не будет, И вас никто уж не забудет 💞
Відповісти
2020-11-12 11:17:51
Подобається
Інші вірші поета
Смак життя Слова Донька або син Я тебе по-справжньому кохала...
Інші поети
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1508
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1801