Книги
Всі
Вірші
Всі
Рана першого кохання
Стало тепло вдома, в Україні,
Холодом трималася Європа.
Вона його зустріла на чужині
І відпустити досі не готова.
Зітхало холодом велике місто.
І все життя здавалось дивним сном.
Він їй не міг вже серцем відповісти
Вона забути не готова була знов.
Хтось скаже, що вона лише дитина,
І ще не знає, що таке "любов".
Але кохання перше незрадливе
Так легко переплутати зі сном.
Як сонце зійде вище, і тепліше
заграє ліс в просторах дорогих,
Вона вже вдома, в Україні, тихше
Сльозинки дві ще пустить не простих.
Осінній дощ ще змиє біль утрати.
Січневий сніг засипле рану вщент.
Але буде у серці назавжди співати
Кохання першого приємний теплий щем.
5
3
301
Перше кохання й перше прощання
Колись вона була дитиною. Наївною чистою дитиною. Але вже тоді вона втратила віру в людей. Вона полюбила самотність. Серед чужих людей у чужому місті.
Він був єдиною надією і єдиною причиною чому вона досі жила тут і трималася. Чому просто прокидалася зранку й натягувала усмішку для інших. Він став наркотиком. Без якого вона впадала в апатію й не могла вільно дихати.
Життя вже вдруге підкидало їй його. Знову навесні, коли світ починає буяти новими фарбами і враженнями. Треба було забути цього хлопця з глибокими синіми очима й чарівною усмішкою, що зводить з розуму. Але як можна забути того, кого не забувала всі ці довгі місяці на відстані?
Коли вона обіймала його, то відчула в тих обіймах нотку прощання. Ніби він виливав у ці обійми те, що не сказав і не зможе сказати. Він не просто прощався з нею того вечора. Він прощався з нею назавжди. Тим самим розірвав два серця й погасив чотири іскорки в очах.
Це мало статися. Знову. Як і тієї весни. Він просто поквапив події. І, можливо, на краще їм обом.
Тепер вона доросла. У її кімнаті стоїть фото. З того вечора на зупинці. Останнього їхнього вечора. Вони такі юні й закохані. Вона більше не сумує за ним. Просто згадує ті перші світлі почуття й усміхається.
Доля не завжди дає нам людей для щасливого подальшого життя. Інколи це просто урок, який потрібно пройти, екзамен, який треба скласти, щоб стати сильнішим. Це дуже складно. Інколи навіть не можливо. Але вона ніколи не шкодувала, що зустріла цього світлого хлопця з глибокими синіми очима. Вона навчилася любити.
4
0
180
Мелодія минулого
На землю впаде ніч раптово.
І білий снігу видно блиск.
І ти згадаєш усе знову.
Усе, що бУло вже "колись".
Мов сон у пам'яті спливають ті моменти,
Які ніяк не зможеш ти забути.
Їх не порвуть ніякі кілометри.
І не відтиснуть всі ті нові люди.
Ввімкнеш плейлист на снігом вкритій лавці.
Згадаєш вайб тих самих вечорів.
Сидиш ти ніби в тому місці і в тій самій шапці,
Та вже не чуєш тих колишніх слів.
У пам'яті назавжди залишиться,
Всі ті, все те, що нас щасливими робило.
Не раз нам ще у тиху ніч присниться
Холодний слід минулого відвертий.
3
1
155
