Рана першого кохання
Стало тепло вдома, в Україні, Холодом трималася Європа. Вона його зустріла на чужині І відпустити досі не готова. Зітхало холодом велике місто. І все життя здавалось дивним сном. Він їй не міг вже серцем відповісти Вона забути не готова була знов. Хтось скаже, що вона лише дитина, І ще не знає, що таке "любов". Але кохання перше незрадливе Так легко переплутати зі сном. Як сонце зійде вище, і тепліше заграє ліс в просторах дорогих, Вона вже вдома, в Україні, тихше Сльозинки дві ще пустить не простих. Осінній дощ ще змиє біль утрати. Січневий сніг засипле рану вщент. Але буде у серці назавжди співати Кохання першого приємний теплий щем.
2023-03-01 20:13:15
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Ніжний вірш)
Відповісти
2023-03-02 22:08:47
Подобається
Adriana
@Н Ф дякую ❤️
Відповісти
2023-03-02 22:09:15
1
Cтанолав Калашнік
Гарний вірш.
Відповісти
2023-10-12 13:21:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2197
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1953