Рана першого кохання
Стало тепло вдома, в Україні, Холодом трималася Європа. Вона його зустріла на чужині І відпустити досі не готова. Зітхало холодом велике місто. І все життя здавалось дивним сном. Він їй не міг вже серцем відповісти Вона забути не готова була знов. Хтось скаже, що вона лише дитина, І ще не знає, що таке "любов". Але кохання перше незрадливе Так легко переплутати зі сном. Як сонце зійде вище, і тепліше заграє ліс в просторах дорогих, Вона вже вдома, в Україні, тихше Сльозинки дві ще пустить не простих. Осінній дощ ще змиє біль утрати. Січневий сніг засипле рану вщент. Але буде у серці назавжди співати Кохання першого приємний теплий щем.
2023-03-01 20:13:15
4
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Н Ф
Ніжний вірш)
Відповісти
2023-03-02 22:08:47
Подобається
Adriana
@Н Ф дякую ❤️
Відповісти
2023-03-02 22:09:15
1
Cтанолав Калашнік
Гарний вірш.
Відповісти
2023-10-12 13:21:16
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
3195
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6105