Мелодія минулого
На землю впаде ніч раптово. І білий снігу видно блиск. І ти згадаєш усе знову. Усе, що бУло вже "колись". Мов сон у пам'яті спливають ті моменти, Які ніяк не зможеш ти забути. Їх не порвуть ніякі кілометри. І не відтиснуть всі ті нові люди. Ввімкнеш плейлист на снігом вкритій лавці. Згадаєш вайб тих самих вечорів. Сидиш ти ніби в тому місці і в тій самій шапці, Та вже не чуєш тих колишніх слів. У пам'яті назавжди залишиться, Всі ті, все те, що нас щасливими робило. Не раз нам ще у тиху ніч присниться Холодний слід минулого відвертий.
2023-02-06 21:36:36
2
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Cтанолав Калашнік
Добре написано
Відповісти
2023-10-12 13:21:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1937
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3075