1.
Від Автора
Вступ
Тінь
Запрошення на Зустріч
Після Зустрічі
Завтра
Батьків План
Лист до Тебе
До Недокоролеви
На Прощання
Лист у Минуле
Слова Матері (ДОПОВНЕННЯ)
2.
Нічні Думки
Останнє Слово
Наша Доля
Моя Доля
3.
Коли?
Мрія на Чужині
Втрачаючи Глузд
Варто?
Про Мрію Юної Особи
Зерно й Слово
Зрозумій
Шлях Кохання
4.
Лист з Минулого Життя
До Ранку
Думки й Збори
На Прощання
Думки в Кареті
Правда Життя
Відступ Зла
Солодкий Епілог
Наша Доля
В'ячеслав був хлопець простий:
Не з королівського роду,
Але дослужився до ката,
Звичайного люду!
Він покірний раб,
Королівського двору.
Кожного дня,
Нагострює свою сокиру,
А після обіду,
Вже миє її,
Від кривавого сліду.
Ось так минало,
Його життя щодня,
Але нещодавно сталася біда:
У суді перемогла,
Моя сім'я.
Тоді нестало В'ячеслава-поганця,
А на його могилі,
Співають лишень,
Темні ворони пісню про поганця.
А душа його,
Із того світу постійно гукає:
"Ось воно, Трясця!"
© Віктор Алексєєв,
книга «Королівська Історія».
Коментарі