Шлях Кохання
Наші душі огортає холод,
Його створили ми самі,
Тепер ми самотні у житті.
Але я знаю одне:
Колись ми зруйнемо,
Ті кайдани, що скували ми собі самі.
Ще будуть пишатись нами,
Наші з тобою батьки!
Будемо пишатись і ми!
Тільки так і ніяк інакше,
Адже любов - це шлях тернистий,
Він робить із невільних,
По-справжньому вільних,
А із слабких, по-справжньому сильних!
Тож пішли тим шляхом.
І хоч перед нами темні ліси,
Довірся мені!
Адже тримаючись разом за руки,
Пліч-о-пліч ми пройдемо й гори хиткі,
Здолаємо разом миті злі.
Люблю я тебе!
Та не втрачу я останній шанс моєї долі,
Щоб повернутися до тебе,
Й бути разом із тобою знову!
Та зустрічати кожен день свій новий,
І бути поруч із тією,
Що минула разом зі мною,
Усі незліченні перешкоди долі.
У мене на душі вже не буде болю,
Адже біля мене буде та,
Що життя своє заради мене б віддала,
А цінніше цього взаємного чуття,
Не знало ще нічого більшого,
Усе людське життя в цілому.
Його створили ми самі,
Тепер ми самотні у житті.
Але я знаю одне:
Колись ми зруйнемо,
Ті кайдани, що скували ми собі самі.
Ще будуть пишатись нами,
Наші з тобою батьки!
Будемо пишатись і ми!
Тільки так і ніяк інакше,
Адже любов - це шлях тернистий,
Він робить із невільних,
По-справжньому вільних,
А із слабких, по-справжньому сильних!
Тож пішли тим шляхом.
І хоч перед нами темні ліси,
Довірся мені!
Адже тримаючись разом за руки,
Пліч-о-пліч ми пройдемо й гори хиткі,
Здолаємо разом миті злі.
Люблю я тебе!
Та не втрачу я останній шанс моєї долі,
Щоб повернутися до тебе,
Й бути разом із тобою знову!
Та зустрічати кожен день свій новий,
І бути поруч із тією,
Що минула разом зі мною,
Усі незліченні перешкоди долі.
У мене на душі вже не буде болю,
Адже біля мене буде та,
Що життя своє заради мене б віддала,
А цінніше цього взаємного чуття,
Не знало ще нічого більшого,
Усе людське життя в цілому.
Коментарі