Слова Матері (ДОПОВНЕННЯ)
Моя матір казала мені,
Що роман з тобою,
Не доведе мене до добра!
І, що з твоїм батьком,
Який у майбутньому буде вже,
Безхатьком, я не отримаю,
Нормального життя.
Не повірив я їй. Ось і маю життя:
Життя, що зване словом "небуття"!
Все, що було пішло на марне.
Туди пішли ось ці вірші,
Мої роки і голоси моєї душі,
Моє життя не нове стало,
Я ніби впав у яму чи у прірву.
Була б це їжа, я б її точно вирвав.
Лишилось просто мені жити якось,
І не прогадати знову!
Щоб все-таки не втрапити у нову,
Байку знову, бо знаю я, що казку,
Цю веселу чи не дуже, народ ось,
Цей, згадає знову, тоді коли мене,
Не стане, і коли в мене,
Ще любов настане...
Що роман з тобою,
Не доведе мене до добра!
І, що з твоїм батьком,
Який у майбутньому буде вже,
Безхатьком, я не отримаю,
Нормального життя.
Не повірив я їй. Ось і маю життя:
Життя, що зване словом "небуття"!
Все, що було пішло на марне.
Туди пішли ось ці вірші,
Мої роки і голоси моєї душі,
Моє життя не нове стало,
Я ніби впав у яму чи у прірву.
Була б це їжа, я б її точно вирвав.
Лишилось просто мені жити якось,
І не прогадати знову!
Щоб все-таки не втрапити у нову,
Байку знову, бо знаю я, що казку,
Цю веселу чи не дуже, народ ось,
Цей, згадає знову, тоді коли мене,
Не стане, і коли в мене,
Ще любов настане...
Коментарі