Місто "Д"
*** Вона веде мене в далеку даль, Де місто височіє до небес. Вона ввійде в історію, в ґрааль, Дорогу пройду пóперек й навхрест. Вулиці, заплетені вузлами, За хмарочосами не видно небосхил. Моє захоплення не виразиш словами, Не вистачить ні пасти, ні чорнил. Вона безпечна і далека, Зі мною доля, правда і любов. Дорога в'ється, й не маленька... Що аж у жилах стигне кров. Не буде більше горя і жалів, Ні суму, злості, ані сліз. Напишем ми нову історію далів, З гучними поворотами коліс. Спіши, вже потяг від'їжджає, Вже місто "Д" чекає на візит. Усе, біжи, вже потяг виїжджає, А трепіт у душі моїй не стих. Веди мене, дорого,в місто "Д", І зупини печаль в моїй душі, До тебе думка трасу проведе, Я нею їду, за тобою, за далі!
2020-02-25 16:53:20
4
0
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3795
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3025