Прощавай
Останній раз кажу тобі прощай
Твоє ім'я згорає на вустах
Вже не почуєш шум того доща,
Невже я стала знов пуста.
В суботній вечір, кличе вже зоря,
А ми з тобою, мов чужі.
І знову біль пронизує серця,
Минули поцілунки, і дощі.
Не буде більше нас, лиш я і ти.
Окремі, вільні собі люди.
Життя - складне, як не крути,
Одне одному ми вже не "любі".
І вже "Добраніч" промайнуло
Емоцій море, течія, потік.
І ніщо не подолає моє горе,
Й не повернути сліз усіх.
А біль пройде, хоч не одразу,
Хоч буде мене їсти та,
У нас лише була відраза,
Але зате яка ціна...
І прощавай вже сказане давно,
І ти вже знаєш, що пора,
І вже не повернеш оту "любов",
Що так об'єднувала нас.
А ми лиш друзі, ліпші друзі,
Точніше стали ними ми,
Нехай це буде тільки в нашім крузі,
Аби зустрілись знову ми.
2019-10-07 09:39:16
7
1