Про дружбу

Анастасія Заматевська

Вона - моя найкраща подруга. Дехто спитає: "Хто вона?" І не повстане жодна напруга, Навіть не треба імена. Її погляди віддзеркалюють мої, Кожен день ми підтримуєм зв'язок. А чи всякий може зрозуміти думки твої? Наша дружба - кожному зразок! Може скаже хтось: "Це не на довго!" Скількох людей вже доля розвела. Але не зустрічала ще когось такого ж рідного, Як вона... Ніскільки не сумніваюсь у нашій дружбі, Абизким спілкуватися не буду я. Бо кожен друг нам пізнається в службі, І їхня доля нам вже як своя! https://www.surgebook.com/ruslana_kolesnyk Руся, вітаю з 20-м днем народження! Бажаю міцного здоров'я, удачі та жіночого щастя!!! Цей вірш я присвячувала саме тобі, ти це знаєш, хочу, щоб він залишився тут!

2020-12-25 22:12:14

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Lelyana_ art

Дякую, такий чудовий вірш 😍😍😍😍😍. Мільйон обнімашок 💫.

Відповісти

2020-12-25 22:18:32

Подобається

Інші вірші поета

Весняний дощ Побудуй своє щастя Самотність А щастя вже не за горами...

Інші поети

Sumyat Swezin

@Sumyat_Swezin

anna_vi

@anna_vi

Rose P. Silver

@dragonandfish

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

4512

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

3828