Наболівші моменти
Анастасія Заматевська
Це могли бути чудові моменти, їх прикрашати МИ могли б, але відкиньмо сентименти, як бачиш - МИ не потягли! Не варто скидувать на долю - ця владна жінка ні при чом, тим паче ТИ не руш слова про волю - Божу! ТИ покладайся лиш на себе в цьом! Я дякую обставинам, що МИ знайомі - це не просто слова. Все дуже наглядно, як в аксіомі, хоч від цих роздумів болить голова... ВСІ МИ щасливі будемо колись, хоча нащо "колись", коли є зараз?! І може слова ці комусь примітивними здались, та це нічого, бо я звичайний віршомаз...
2020-11-09 10:22:22
4
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Який життєвий вірш 😊. Така ситуація в багато кого траплялась, але треба не здаватися і вірити в краще 😉.
Відповісти
2020-11-09 10:25:38
1
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art змінимо ситуацію, коли будемо тільки на себе сподіватися і щось робити для змін на краще 😇
Відповісти
2020-11-09 10:27:57
1
Інші вірші поета
Любов у повітрі Ти, я і ціле місто... Про дружбу А щастя вже не за горами...
Інші поети
Your Witch
@Your_Witch
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Ай
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
3688
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
1624