Побудуй своє щастя

Анастасія Заматевська

Ми бачили моменти щастя, зустрінуть нас вони не раз! Тендітно огорнуть зап'ястя, обернуться в мільйони фраз... З обіймами зустріну ніжність, з любов'ю огорну руками. Весна несе в життя нам свіжість - зеленими лугами та квітками... А кожен луг - душа людини, а квітка - то її думки... Життя подібне павутині, в якій павук господарює залюбки. І кожен побудує райський сад свій, де щастя він зустріне сам. Там буде завжди мир і лад в нім, подякуй ти лиш небесам!

2021-03-25 12:13:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Сандра Мей

👏Право👏👏👏

Відповісти

2021-04-16 16:16:17

Анастасія Заматевська

@Сандра Мей дякую за підтримку😊

Відповісти

2021-04-16 16:18:22

Інші вірші поета

Навіяно тобою Відвертості Подивися на мене... Про українську мову

Інші поети

John Sarah

@Watiri

Ail

@ail_bookworm

Юрий Тим

@currentlib

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

12482

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1971