Подивися на мене...
Анастасія Заматевська
Мій світ перевертається од нього - чаруюче-небесно-ніжного, палкого. Пронизливо-пекучого, ясного, любовно-літнього, тривкого. Кохаю я його не менш за тебе, нехай не буде це для тебе таємниця. Віддам я лиш тобі усю себе, мені це уві сні повсякчас сниться. Він-таємничий погляд твій, не руш же світ мій лютий. Пора кінчати наш чудний двобій, але такий здійнятий, незабутий...
2020-11-08 14:28:26
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Як ніжно і душевно😌💫
Відповісти
2020-11-08 18:39:17
1
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art дякую дуже, привід був все таки 🙃😅
Відповісти
2020-11-08 18:40:40
1
Інші вірші поета
Самотність Вільна правда Весняний дощ Море думок
Інші поети
Вікторія
@viktoriya_kiselova
_.scorpion._
@x_scorpio_x
Mesa
@mesa
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3427
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13214