Подивися на мене...
Анастасія Заматевська
Мій світ перевертається од нього - чаруюче-небесно-ніжного, палкого. Пронизливо-пекучого, ясного, любовно-літнього, тривкого. Кохаю я його не менш за тебе, нехай не буде це для тебе таємниця. Віддам я лиш тобі усю себе, мені це уві сні повсякчас сниться. Він-таємничий погляд твій, не руш же світ мій лютий. Пора кінчати наш чудний двобій, але такий здійнятий, незабутий...
2020-11-08 14:28:26
3
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lelyana_ art
Як ніжно і душевно😌💫
Відповісти
2020-11-08 18:39:17
1
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art дякую дуже, привід був все таки 🙃😅
Відповісти
2020-11-08 18:40:40
1
Інші вірші поета
Побудуй своє щастя Весняний дощ Навіяно тобою Любов у повітрі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
12
ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
9537
Хай буде так
Юлія Богута
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5463