Ти, я і ціле місто...
Ту ніч запам'ятаю назавжди, блукання душ дворами міста, між нами прірва, ніякої вражди, а дружба наша геть двоїста. Ми йшли під ліхтарями неба, а руки наші, ні, не дотикались, і більше нам нікого вже не треба, хоч стіни поміж нами не ламались. Ти довго мені душу відкривав, навіть дещо більше ніж потрібно, ти струни мого серця розривав, не знаю, чи було тобі всерівно... Багато пам'ятаю з тої ночі - ті посмішки, ті жарти, ті слова; і фраза, що ти мовив очі-в-очі, вона мене до думки довела... - Стривай, ти їдеш завтра?- Так... - Залишся ще на день, будь ласка! Слова летіли, мов літак... Здалося, що навколо казка... Поїхала і душу твою сколихнула, але чекай мене не раз, на тому ж місці, де ніч огорнула й подарувала нам мільйони фраз!
2021-01-22 21:54:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9086
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2649