Ти, я і ціле місто...
Ту ніч запам'ятаю назавжди,
блукання душ дворами міста,
між нами прірва, ніякої вражди,
а дружба наша геть двоїста.
Ми йшли під ліхтарями неба,
а руки наші, ні, не дотикались,
і більше нам нікого вже не треба,
хоч стіни поміж нами не ламались.
Ти довго мені душу відкривав,
навіть дещо більше ніж потрібно,
ти струни мого серця розривав,
не знаю, чи було тобі всерівно...
Багато пам'ятаю з тої ночі -
ті посмішки, ті жарти, ті слова;
і фраза, що ти мовив очі-в-очі,
вона мене до думки довела...
- Стривай, ти їдеш завтра?- Так...
- Залишся ще на день, будь ласка!
Слова летіли, мов літак...
Здалося, що навколо казка...
Поїхала і душу твою сколихнула,
але чекай мене не раз,
на тому ж місці, де ніч огорнула
й подарувала нам мільйони фраз!
22.01.2021
4
0