Ти, я і ціле місто...
Анастасія Заматевська
Ту ніч запам'ятаю назавжди, блукання душ дворами міста, між нами прірва, ніякої вражди, а дружба наша геть двоїста. Ми йшли під ліхтарями неба, а руки наші, ні, не дотикались, і більше нам нікого вже не треба, хоч стіни поміж нами не ламались. Ти довго мені душу відкривав, навіть дещо більше ніж потрібно, ти струни мого серця розривав, не знаю, чи було тобі всерівно... Багато пам'ятаю з тої ночі - ті посмішки, ті жарти, ті слова; і фраза, що ти мовив очі-в-очі, вона мене до думки довела... - Стривай, ти їдеш завтра?- Так... - Залишся ще на день, будь ласка! Слова летіли, мов літак... Здалося, що навколо казка... Поїхала і душу твою сколихнула, але чекай мене не раз, на тому ж місці, де ніч огорнула й подарувала нам мільйони фраз!
2021-01-22 21:54:24
4
0
Інші вірші поета
Мій світ уяви Відвертості Самотність Море думок
Інші поети
Rolen
@Rolen0027
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10140
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2150