Ти, я і ціле місто...
Ту ніч запам'ятаю назавжди, блукання душ дворами міста, між нами прірва, ніякої вражди, а дружба наша геть двоїста. Ми йшли під ліхтарями неба, а руки наші, ні, не дотикались, і більше нам нікого вже не треба, хоч стіни поміж нами не ламались. Ти довго мені душу відкривав, навіть дещо більше ніж потрібно, ти струни мого серця розривав, не знаю, чи було тобі всерівно... Багато пам'ятаю з тої ночі - ті посмішки, ті жарти, ті слова; і фраза, що ти мовив очі-в-очі, вона мене до думки довела... - Стривай, ти їдеш завтра?- Так... - Залишся ще на день, будь ласка! Слова летіли, мов літак... Здалося, що навколо казка... Поїхала і душу твою сколихнула, але чекай мене не раз, на тому ж місці, де ніч огорнула й подарувала нам мільйони фраз!
2021-01-22 21:54:24
4
0
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
103
16
4960
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2285