Актуальність

Анастасія Заматевська

Лютує серце моє дуже, чому усім чи не байдуже, які захоплення і мрії мій мозок й душу полонили? Дрібничку в оці вони бачать, помилку скупу не пробачать і будуть довго вам товкти, поки не зможуть допекти! Вже досить вам, таким потрібним, із ядом, злобою й подібним - пекти людей, як не питають, бо їхні думки вигорають! Як знаєте таку людину, тікайте швидко й без упину! Якою не була б вам звична, оговтайтесь, вона ж токсична! Ви коло друзів обирайте, знайомим в душі зазирайте, та головне, з собой боріться і в токсика не оберніться!

2021-01-22 19:51:44

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Анастасія Заматевська

@Lelyana_ art я його давно вже починала писати, а сьогодні руки до нього дійшли))

Відповісти

2021-01-22 21:01:18

Анастасія Заматевська

@Блакитноока дякую за відгук, дуже приємно отримувати позитивні коментарі))

Відповісти

2021-01-22 21:02:13

Lelyana_ art

@Анастасія Заматевська Добре, що дійшли 😉.

Відповісти

2021-01-22 21:03:34

Інші вірші поета

Випробування Любов у повітрі Про дружбу Побудуй своє щастя

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Ren

@Panda_4010

arion _4

@hranutel

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2397

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2645