Актуальність
Анастасія Заматевська
Лютує серце моє дуже, чому усім чи не байдуже, які захоплення і мрії мій мозок й душу полонили? Дрібничку в оці вони бачать, помилку скупу не пробачать і будуть довго вам товкти, поки не зможуть допекти! Вже досить вам, таким потрібним, із ядом, злобою й подібним - пекти людей, як не питають, бо їхні думки вигорають! Як знаєте таку людину, тікайте швидко й без упину! Якою не була б вам звична, оговтайтесь, вона ж токсична! Ви коло друзів обирайте, знайомим в душі зазирайте, та головне, з собой боріться і в токсика не оберніться!
2021-01-22 19:51:44
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art я його давно вже починала писати, а сьогодні руки до нього дійшли))
Відповісти
2021-01-22 21:01:18
1
Анастасія Заматевська
@Блакитноока дякую за відгук, дуже приємно отримувати позитивні коментарі))
Відповісти
2021-01-22 21:02:13
1
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська Добре, що дійшли 😉.
Відповісти
2021-01-22 21:03:34
1
Інші вірші поета
Curas margarita somnia Про українську мову Море думок Наболівші моменти
Інші поети
Uina Ku
@mayor_hija
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1631
Я отпущу с временем дальше ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3225