Актуальність
Лютує серце моє дуже, чому усім чи не байдуже, які захоплення і мрії мій мозок й душу полонили? Дрібничку в оці вони бачать, помилку скупу не пробачать і будуть довго вам товкти, поки не зможуть допекти! Вже досить вам, таким потрібним, із ядом, злобою й подібним - пекти людей, як не питають, бо їхні думки вигорають! Як знаєте таку людину, тікайте швидко й без упину! Якою не була б вам звична, оговтайтесь, вона ж токсична! Ви коло друзів обирайте, знайомим в душі зазирайте, та головне, з собой боріться і в токсика не оберніться!
2021-01-22 19:51:44
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art я його давно вже починала писати, а сьогодні руки до нього дійшли))
Відповісти
2021-01-22 21:01:18
1
Анастасія Заматевська
@Блакитноока дякую за відгук, дуже приємно отримувати позитивні коментарі))
Відповісти
2021-01-22 21:02:13
1
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська Добре, що дійшли 😉.
Відповісти
2021-01-22 21:03:34
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3246
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5330