Актуальність
Анастасія Заматевська
Лютує серце моє дуже, чому усім чи не байдуже, які захоплення і мрії мій мозок й душу полонили? Дрібничку в оці вони бачать, помилку скупу не пробачать і будуть довго вам товкти, поки не зможуть допекти! Вже досить вам, таким потрібним, із ядом, злобою й подібним - пекти людей, як не питають, бо їхні думки вигорають! Як знаєте таку людину, тікайте швидко й без упину! Якою не була б вам звична, оговтайтесь, вона ж токсична! Ви коло друзів обирайте, знайомим в душі зазирайте, та головне, з собой боріться і в токсика не оберніться!
2021-01-22 19:51:44
5
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Анастасія Заматевська
@Lelyana_ art я його давно вже починала писати, а сьогодні руки до нього дійшли))
Відповісти
2021-01-22 21:01:18
1
Анастасія Заматевська
@Блакитноока дякую за відгук, дуже приємно отримувати позитивні коментарі))
Відповісти
2021-01-22 21:02:13
1
Lelyana_ art
@Анастасія Заматевська Добре, що дійшли 😉.
Відповісти
2021-01-22 21:03:34
1
Інші вірші поета
Побудуй своє щастя Любов у повітрі Навіяно тобою Ти, я і ціле місто...
Інші поети
Molly Walker
@mollywalker228
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3182
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8226