Мій любий серпень
мій любий серпень, серце твоє гниль, запечена в спекотнім пеклі літа за обрій зорепадом персеїдів зап’ястям кавуновим соком біль туманом із жилавих берегів струмить, липка, як бабське літо сизе купалин величавий ворох хмизу ось-ось буяв іще, ось-ось горів та сивіє вже літнєє тепло ятриться сонце, тільки кров водойм студена, згортають журавлі й бусли знамена і лезо тне приречене стебло лиш вечір, серпень, твій такий п’янкий вуста не сила спраглі відірвати шкода, до денця зовсім не багато знов пахне дим, щемливий і їдкий
2021-08-31 11:47:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2143
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2539