Мій любий серпень
мій любий серпень, серце твоє гниль, запечена в спекотнім пеклі літа за обрій зорепадом персеїдів зап’ястям кавуновим соком біль туманом із жилавих берегів струмить, липка, як бабське літо сизе купалин величавий ворох хмизу ось-ось буяв іще, ось-ось горів та сивіє вже літнєє тепло ятриться сонце, тільки кров водойм студена, згортають журавлі й бусли знамена і лезо тне приречене стебло лиш вечір, серпень, твій такий п’янкий вуста не сила спраглі відірвати шкода, до денця зовсім не багато знов пахне дим, щемливий і їдкий
2021-08-31 11:47:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2157
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2038