Мій любий серпень
мій любий серпень, серце твоє гниль, запечена в спекотнім пеклі літа за обрій зорепадом персеїдів зап’ястям кавуновим соком біль туманом із жилавих берегів струмить, липка, як бабське літо сизе купалин величавий ворох хмизу ось-ось буяв іще, ось-ось горів та сивіє вже літнєє тепло ятриться сонце, тільки кров водойм студена, згортають журавлі й бусли знамена і лезо тне приречене стебло лиш вечір, серпень, твій такий п’янкий вуста не сила спраглі відірвати шкода, до денця зовсім не багато знов пахне дим, щемливий і їдкий
2021-08-31 11:47:22
3
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1252
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
48
11
1408