Мій любий серпень

Редан Марво

мій любий серпень, серце твоє гниль, запечена в спекотнім пеклі літа за обрій зорепадом персеїдів зап’ястям кавуновим соком біль туманом із жилавих берегів струмить, липка, як бабське літо сизе купалин величавий ворох хмизу ось-ось буяв іще, ось-ось горів та сивіє вже літнєє тепло ятриться сонце, тільки кров водойм студена, згортають журавлі й бусли знамена і лезо тне приречене стебло лиш вечір, серпень, твій такий п’янкий вуста не сила спраглі відірвати шкода, до денця зовсім не багато знов пахне дим, щемливий і їдкий

2021-08-31 11:47:22

Інші вірші поета

Vobiscum narakis Тавруй мене... (+18) Mysterium tenebrarum Недосказане

Інші поети

Rawan

@Rawan_1412

Володимир Мельник

@MelnykW

MixMax M

@MixMax_M

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2390

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5569