La musique du coeur
рука делікатно лягає на руку і пальці на клавішах переплітаються ніби дощу по вікну м’які звуки не сміло пробуджені вперше кохаються і сором’язливе пестливе адажіо з подихом в шию раптово жаданим цю музику солодше слухати наживо мріяти запахом хмільно-коханим міряти ближче до приспіву відстані боязко знов повторити не сказане звуки пливуть дощу сльозами істини пальці спілкуються дотиків фразами ніби цілуються ноти вервечкою мірно і тихо зітха композиція руки міняють позицію з ґречністю серця резонують межу репетиції й ніби не сміло в єдине зав’язані звуки, і подихи, й сироти шкірою музика каже словами не сказане повною мірою
2021-08-31 11:53:36
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3665
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2519