Пару фраз
Я згадую і те що згадую мене не радує Наче щось вгадую і завмер як статуя Коли вона вже перестане та й не стану я Робити різкі рухи хоча уже ходили слухи І я вже вдруге в центрі цієї напруги Неначе центрофуги Нас двоє плюс ще там за її спиною Не скажу що стоять стіною і що зі мною Я мовчу а вона говорить А в середині я кричу та зовні я суворий Неначе хворий і в очах двоїться Та ти ж для них чергова молодиця так за для годиться Щоб було з ким провести час коли не спиться Та промовчу бо бачу відповідь в її зіницях 'А в мене нова спідниця' А голос черствий навіть наглий 'А як у тебе справи' Та казати не маю прав що до тепер тобою спраглий Тільки поправий крос я правий А насправді виглядав як лось від тієї вправи Знав би взяв би більше трав від тієї травми Так, я мовчав напевне й ти мовчав би Та для таких випадків сміливості не позичати Та наслідки її мінливості затиснули в лещата Невпевненість дівчат заставила кричати Я це передбачав і через те почав мовчати
2021-06-03 18:35:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2407
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
1271