Пару фраз
Я згадую і те що згадую мене не радує Наче щось вгадую і завмер як статуя Коли вона вже перестане та й не стану я Робити різкі рухи хоча уже ходили слухи І я вже вдруге в центрі цієї напруги Неначе центрофуги Нас двоє плюс ще там за її спиною Не скажу що стоять стіною і що зі мною Я мовчу а вона говорить А в середині я кричу та зовні я суворий Неначе хворий і в очах двоїться Та ти ж для них чергова молодиця так за для годиться Щоб було з ким провести час коли не спиться Та промовчу бо бачу відповідь в її зіницях 'А в мене нова спідниця' А голос черствий навіть наглий 'А як у тебе справи' Та казати не маю прав що до тепер тобою спраглий Тільки поправий крос я правий А насправді виглядав як лось від тієї вправи Знав би взяв би більше трав від тієї травми Так, я мовчав напевне й ти мовчав би Та для таких випадків сміливості не позичати Та наслідки її мінливості затиснули в лещата Невпевненість дівчат заставила кричати Я це передбачав і через те почав мовчати
2021-06-03 18:35:42
3
0
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4621
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2467