Каринтійська ніч
тшш.. прокинься… а тепер замри
ти чуєш це? чи поки ні?
ходім зі мною, ще є час,
поки обійми сонця не зустрінуть нас.
тепер ти чуєш? це ріка шумить.
вона, немов дитина, все кудись біжить,
її стрімкий потік збиває все довкола з ніг,
несе життя вперед, на зустріч всіх людських доріг.
а підведи-но очі… вражає, так?
це гори. могутності символ. вічності знак.
їх краса затамовує подих, а величність п’янить,
змушує в собі усі глибинні почуття збудить.
лягай зі мною поруч. не бійся, ніхто не бачить нас.
ніч - це таємниця, яскравих зірок час.
поглянь у нескінченність, торкнись своїх жадань,
адже саме серпень - місяць здійснення бажань.
вже перші промені лоскочуть ще сонні квітки на дворі,
їх півень радо зустрічає, десь там, далеко, угорі.
не бійся, я не зникну. я прийду знов, як кожен день впродовж цих літ,
щоразу поринаючи з тобою в незвіданий яскравий світ.
2022-12-01 20:01:11
1
0