Каринтійська ніч
Ari
тшш.. прокинься… а тепер замри ти чуєш це? чи поки ні? ходім зі мною, ще є час, поки обійми сонця не зустрінуть нас. тепер ти чуєш? це ріка шумить. вона, немов дитина, все кудись біжить, її стрімкий потік збиває все довкола з ніг, несе життя вперед, на зустріч всіх людських доріг. а підведи-но очі… вражає, так? це гори. могутності символ. вічності знак. їх краса затамовує подих, а величність п’янить, змушує в собі усі глибинні почуття збудить. лягай зі мною поруч. не бійся, ніхто не бачить нас. ніч - це таємниця, яскравих зірок час. поглянь у нескінченність, торкнись своїх жадань, адже саме серпень - місяць здійснення бажань. вже перші промені лоскочуть ще сонні квітки на дворі, їх півень радо зустрічає, десь там, далеко, угорі. не бійся, я не зникну. я прийду знов, як кожен день впродовж цих літ, щоразу поринаючи з тобою в незвіданий яскравий світ.
2022-12-01 20:01:11
1
0
Інші вірші поета
Перший сніг Пролісок Хімія душі
Інші поети
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2402
Question 1?/Вопрос 1?
shadowlinxxx morgan
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4897