її тіло та дим..

кохана Валері

(18+)
вони знайдуть її тіло в красивій шовковій сукні кольору Chardonnay, на чарівних ніжках будуть підбори, ймовірно, в стилі Mary Jane.. покусані до крові та синців вуста буде перекривати червона помада.. вона ніколи не зраджує червоним помадам, це її улюблена маска.. на столику, певно, буде ще теплий шоколадний чай з кленовим сиропом, вона любила цей смак з присмаком диму, це була асоціація з її домом. дім.. щоправда, тимчасово далеко, це прикро, та сподіваюсь, що час цей мине швидко..

2024-01-07 22:07:54

Інші вірші поета

ліки від панічних атак хтиві вірші? причина моїх сліз.. хтиві реалії..

Інші поети

Shirudi NR

@shirudi17

Katharina Sydoruk

@katrusya_sidoruk

TVOY 50/50

@fidelium_semper

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

12272

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

2642