Сюжет демонструє подвиг українського народу, його боротьбу за незалежність, за європейський шлях розвитку України. У багатьох війнах в перших рядах захисників держави часто стають добровольці та волонтери. Вони за покликом серця йдуть боронити країну від ворога, виявляють неймовірний героїзм та мужність.

Добровольчий та волонтерський рух – це яскравий приклад згуртованості нації, як в Україні, так і за її межами, в боротьбі з сепаратизмом та російською агресією на Донбасі. Рух, що виник спонтанно ще за часів Майдану, згодом переродився у структуру, яка справно діяла і була добре організованою. За козацькою традицією добровольці розділилися на сотні та десятки на чолі з сотниками та десятниками. Добровольчий рух замінив на той час небоєздатну армію, а патріотичні українці та небайдужі прихильники України за власний кошт одягали і годували добровольчі батальйони.

Наразі ви маєте унікальну можливість побачити та послухати документальну інформацію про події з гарячих точок передової АТО, про історію створення «добробатів» та їхніх героїв. Країна повинна знати своїх героїв в обличчя!

Дмитро Ярош


Командир Правого сектору, український політичний діяч, радник Начальника Генерального штабу України, Дмитро Ярош включився у національно-визвольну боротьбу ще 1988 року. У 1989 став членом Народного руху України та Української Гельсинської спілки, а у 1994 - засновником всеукраїнської організації «Тризуб» ім. С. Бандери.

Від квітня 2014 року брав участь у формуванні добровольчих загонів для боротьби з російською агресією на сході України. У 2015 році Дмитро Ярош вийшов з організації Правий сектор та оголосив про створення на базі силового блоку «Правого сектору» Добровольчого українського корпусу — добровільного недержавного воєнізованого формування, метою якого є захист територіальної цілісності та незалежності України. Сьогодні Дмитро Ярош є Головним Командувачем Української добровольчої армії.

Нагороджений Орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України», Орденом «Народний Герой України»

Яна Зінкевич


Доброволець-медик, командир медичного батальйону «Госпітальєри» та начмед Української добровольчої армії (Раніше ДУК «Правий Сектор»).

Зінкевич створила надпотужну медичну структуру за аналогією з середньовічним Лицарським орденом "Госпітальєри", який вважається родоначальником перших європейських шпиталів.

За період активної фази АТО, починаючи з 2014 року, особисто витягла та врятувала більше двох сотень поранених українських воїнів. Батальйон «Госпітальєри» з часу створення врятував понад 2000 поранених українських воїнів та цивільних осіб з передової.

Врятувавши життя не одному солдатові, Яна тепер сама після страшної ДТП пересувається на інвалідному візку.

Зінкевич нагороджена Орденом «За заслуги» ІІІ ступеня, Орденом «За спасіння життя», Орденом «Народний Герой України».

Валерій Краснян


Захисник Донецького аеропорту з позивним «Барс», Валерій Краснян ще у 1996 році вступив у громадську організацію «Тризуб» ім. Степана Бандери. Саме в «Тризубі» «Барс» потоваришував із Дмитром Ярошем.

Краснян служив у десантно-штурмовій бригаді, у складі миротворчої місії був у Єревані, Тбілісі, Баку.

Восени 2014 року записався добровольцем у батальйон «Айдар». Брав участь в боях у місті Щастя, Весела Гора, Металіст, Савур-Могила. Вивозив поранених з-під Іловайська. Згодом перейшов У Добровольчий український корпус адже тут вже воювали багато побратимів - націоналістів. Там Барса призначили командиром 2-ї штурмової роти 5-го батальйону ДУК. Рота воювала в найгарячіших точках — Піски, Донецький аеропорт, шахта «Бутівка».

Всеволод Стеблюк
Військовий лікар з позивним «Айболіт», доктор медичних наук, професор. Всеволод Стеблюк брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, в Студентській революції на граніті, Помаранчовій революції та Революції гідності. Під час Революції гідності працював лікарем в медслужбі Майдану, оперував в Трапезній церкві Михайлівського монастиря.

З початку АТО координував медичне забезпечення, а в травні 2014 добровольцем вступив до лав батальйону "Миротворець". Професор з автоматом у руках брав участь в бойових діях в Славянську, штурмі Попасної. В Іловайську рятував поранених бійців під вогнем росіян. Під виглядом працівника Червого хреста обмінював українських солдат у росіян на питну воду. Врятував близько 90 поранених.

Після повернення підписав контракт із ЗСУ. Служив помічником Міністра оборони з медичного напрямку, організував роботу Військово-цивільного Координаційного штабу медичної допомоги, створив Центр психофізичної реабілітації в Ірпіні, відділення реабілітації в санаторіях Пуща-Водиця, Хмільник. Представляв Україну в Парламенті Великої Британії, в Пентагоні, в Канаді.

Стеблюк Нагороджений орденом "Народний герой України" та Орденом Свободи. Видав книгу "Синдром АТО. Нотатки Айболіта".