Русь
IX ст. — XIII ст.
Чотири століття, коли Київ був «матір’ю міст руських», стали золотими сторінками нашої історії. Це були не лише часи становлення величезної держави, межі якої було розсунуто від Волги за Карпати, але і часами заснування багатьох міст, становлення ремесел, розквіту культури, торгівлі, нарешті вибору Віри. Тоді було відлито перші срібні гривні, викарбувано перші монети з княжим тризубом, збудовано перші величні святині на берегах Дніпра, у стінах київських монастирів написано перші рядки літопису, який закарбував “звідки пішла руська земля”.
Мешканці стародавнього Києва та інших малих і великих міст жили у будинках, зроблених з дерева, милували око садиби бояр та заможних купців. Поруч з монументальними мурованими храмами можна було побачити дерев’яні ошатні церкви. У Києві, Вишгороді, Переяславі зведено княжі хороми — серед них і муровані. В одному з них, на високій київській Горі бенкетував з билинними богатирями славний князь Володимир Красне Сонечко.
Початкова Русь
Урочисте прийняття імператором Костянтином VII Багрянородним у Константинополі в жовтні 957 року «архонтеси» Ольги, Великої Княгині Київської. Подія відбулася у Великому Палаці. Відтворена вона за описом у книзі «De Ceremoniis Aulæ Byzantinæ» («Про церемонії Візантійського двору»).
Саме Ольга, удова Ігоря Старого, Велика княгиня Київська, яку особисто хрестив Імператор Візантії Костянтин Багрянородний, є тією особою в історії України-Руси, що привела початкову Русь до кола цивілізованого світу.
Княгиня Ольга — мудра, сильна, харизматична постать із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Її походження залишається загадкою. Існує кілька версій, проте жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків. Так само невідомий точний рік її народження.
Але достеменно відомо, що Ольга була дружиною князя Ігоря, який правив тоді Київськими землями. В останні роки князювання Ігоря виник конфлікт з князівством деревлян, яке не захотіло двічі сплатити данину. За літописами біля міста Іскоростеня 945 року деревляни здійснили розправу над князем Ігорем. Після загибелі князя залишився малолітній син Святослав, а правління державою перейшло до дружини Ігоря Ольги.
Першою її справою стала жорстока помста деревлянам за загибель чоловіка. Після приборкання деревлян княгиня Ольга не провадила жодних воєн, а стала наводити порядок у державі, встановила норми податків, уклала торгівельну угоду з візантійським імператором Константином VII Багрянородним. Адже завдяки шляху «з варяг у греки», який проходив через Київ по Дніпру, зростали багатство і могутність князів Русі. 957 року княгиня Ольга прийняла і хрещення та намагалась зробити християнство державною релігією Русі.
Правила Руссю княгиня Ольга до 962 року, до повноліття сина Святослава. Канонізована православною церквою.
Князь-воїн Святослав Хоробрий
Князь Святослав водив руські дружини проти хазар на Волгу, перемагав печенігів, воював з візантійцями на Дунаї. Увійшов в історію як взірець відваги та хоробрості.
Великий князь Київської Русі з династії Рюриковичів - відважний полководець, син князя Ігоря і княгині Ольги, батько київського князя Володимира Великого.
Святослав Ігоревич прославився тим, що розширив територію Київської Русі за рахунок приєднання до Києва земель в'ятичів (сучасні Смоленська, Московська, Тульська, Воронезька області РФ). Він також воював проти численних сусідів - Волзької Булгарії, Хазарського каганату. Коли войовничий князь Святослав Хоробрий йшов на ворога, він ніколи не нападав на нього зненацька. Перед боєм завжди заздалегідь попереджав своєю знаменитою фразою: «Іду на Ви!»
За 10 років у походах і боях Святослав пройшов зі своїми воїнами 8 тисяч кілометрів і створив найбільшу імперію в Європі: вона займала територію від Балтійського моря до Каспійського. Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. У важкі моменти він говорив своїм воїнам: «Помремо за Русь, але не осоромимо землі нашої. Мертві сорому не знають».
Володимир Великий - Хреститель Русі
Князь з династії Рюриковичів, Хреститель України-Руси (988). Син князя Святослава і батько київського князя Ярослава Мудрого.
Константинопольська Церква є Церквою-Матір'ю для українського народу ще з часів хрещення Русі. А тризуб -- знак Княжої Держави Володимира Великого – тепер є складовою сучасного герба України.
Михаїл І, митрополит Київський вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату. Охрестив Русь за правління князя Володимира Великого. Проголошений святим. Мощі зберігаються у Києво-Печерській Лаврі в Києві.
Могутня держава Князя Ярослава Мудрого
При Ярославі розбудовано Київ: споруджено Золоті Ворота, Святу Софію та інші храми. За його правління закладено міста Корсунь та Юр’їв, запроваджено писані закони - так звана Руська Правда. При Святій Софії відкрито першу на Русі школу та створено бібліотеку.
Дочки Ярослава Мудрого стали дружинами королів Франції, Угорщини, Норвегії. Він породичався з імператорами Священної Римської імперії та Візантії, королями Англії та Польщі.
Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.
Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Русі. Саме в цей час Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав розширював кордони Русі, активно займався будівництвом. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Русі на річку Рось.
Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ - збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.
Данило Романович — король України-Русі
Данило Романович, видатний політик і могутній правитель свого часу, успішно налагоджував зв'язки з Західними державами, шукав потенційних союзників у боротьбі з монголами і після коронації Папою Інокентієм Четвертим став першим королем України-Руси.
Данило Романович (Данило Галицький)
1201 – 1264
Одна з найвідоміших та водночас найбільш знакових постатей середньовічної історії Русі – князь Галицький, Волинський, Великий князь Київський, а від 1253 року – король Русі, Данило Романович.
Князь Данило - син візантійської принцеси і могутнього князя Романа Великого. Данило продовжив справу свого великого батька. Він розбудовував і розвивав створені Романом Великим Галицьке і Волинське князівства, зумів об'єднати під своєю владою значну частину етнічних українських земель.
За Данила Романовича були побудовані такі міста як Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Після Батиєвої навали князь став данником Орди, але намагався проводити власну політику та відстояти незалежність Русі. 1253 року Данило Романович був коронований в Дорогичині і став королем України-Руси. Похований у столиці королівства — місті Холм.
Чотири століття, коли Київ був «матір’ю міст руських», стали золотими сторінками нашої історії. Це були не лише часи становлення величезної держави, межі якої було розсунуто від Волги за Карпати, але і часами заснування багатьох міст, становлення ремесел, розквіту культури, торгівлі, нарешті вибору Віри. Тоді було відлито перші срібні гривні, викарбувано перші монети з княжим тризубом, збудовано перші величні святині на берегах Дніпра, у стінах київських монастирів написано перші рядки літопису, який закарбував “звідки пішла руська земля”.
Мешканці стародавнього Києва та інших малих і великих міст жили у будинках, зроблених з дерева, милували око садиби бояр та заможних купців. Поруч з монументальними мурованими храмами можна було побачити дерев’яні ошатні церкви. У Києві, Вишгороді, Переяславі зведено княжі хороми — серед них і муровані. В одному з них, на високій київській Горі бенкетував з билинними богатирями славний князь Володимир Красне Сонечко.
Початкова Русь
Урочисте прийняття імператором Костянтином VII Багрянородним у Константинополі в жовтні 957 року «архонтеси» Ольги, Великої Княгині Київської. Подія відбулася у Великому Палаці. Відтворена вона за описом у книзі «De Ceremoniis Aulæ Byzantinæ» («Про церемонії Візантійського двору»).
Саме Ольга, удова Ігоря Старого, Велика княгиня Київська, яку особисто хрестив Імператор Візантії Костянтин Багрянородний, є тією особою в історії України-Руси, що привела початкову Русь до кола цивілізованого світу.
Княгиня Ольга — мудра, сильна, харизматична постать із золотих сторінок нашої багатовікової історії. Її походження залишається загадкою. Існує кілька версій, проте жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків. Так само невідомий точний рік її народження.
Але достеменно відомо, що Ольга була дружиною князя Ігоря, який правив тоді Київськими землями. В останні роки князювання Ігоря виник конфлікт з князівством деревлян, яке не захотіло двічі сплатити данину. За літописами біля міста Іскоростеня 945 року деревляни здійснили розправу над князем Ігорем. Після загибелі князя залишився малолітній син Святослав, а правління державою перейшло до дружини Ігоря Ольги.
Першою її справою стала жорстока помста деревлянам за загибель чоловіка. Після приборкання деревлян княгиня Ольга не провадила жодних воєн, а стала наводити порядок у державі, встановила норми податків, уклала торгівельну угоду з візантійським імператором Константином VII Багрянородним. Адже завдяки шляху «з варяг у греки», який проходив через Київ по Дніпру, зростали багатство і могутність князів Русі. 957 року княгиня Ольга прийняла і хрещення та намагалась зробити християнство державною релігією Русі.
Правила Руссю княгиня Ольга до 962 року, до повноліття сина Святослава. Канонізована православною церквою.
Князь-воїн Святослав Хоробрий
Князь Святослав водив руські дружини проти хазар на Волгу, перемагав печенігів, воював з візантійцями на Дунаї. Увійшов в історію як взірець відваги та хоробрості.
Великий князь Київської Русі з династії Рюриковичів - відважний полководець, син князя Ігоря і княгині Ольги, батько київського князя Володимира Великого.
Святослав Ігоревич прославився тим, що розширив територію Київської Русі за рахунок приєднання до Києва земель в'ятичів (сучасні Смоленська, Московська, Тульська, Воронезька області РФ). Він також воював проти численних сусідів - Волзької Булгарії, Хазарського каганату. Коли войовничий князь Святослав Хоробрий йшов на ворога, він ніколи не нападав на нього зненацька. Перед боєм завжди заздалегідь попереджав своєю знаменитою фразою: «Іду на Ви!»
За 10 років у походах і боях Святослав пройшов зі своїми воїнами 8 тисяч кілометрів і створив найбільшу імперію в Європі: вона займала територію від Балтійського моря до Каспійського. Святослав прославився як військовий лідер і полководець, якого боялися навіть у Візантії. У важкі моменти він говорив своїм воїнам: «Помремо за Русь, але не осоромимо землі нашої. Мертві сорому не знають».
Володимир Великий - Хреститель Русі
Князь з династії Рюриковичів, Хреститель України-Руси (988). Син князя Святослава і батько київського князя Ярослава Мудрого.
Константинопольська Церква є Церквою-Матір'ю для українського народу ще з часів хрещення Русі. А тризуб -- знак Княжої Держави Володимира Великого – тепер є складовою сучасного герба України.
Михаїл І, митрополит Київський вважається першим головою Київської митрополії Константинопольського патріархату. Охрестив Русь за правління князя Володимира Великого. Проголошений святим. Мощі зберігаються у Києво-Печерській Лаврі в Києві.
Могутня держава Князя Ярослава Мудрого
При Ярославі розбудовано Київ: споруджено Золоті Ворота, Святу Софію та інші храми. За його правління закладено міста Корсунь та Юр’їв, запроваджено писані закони - так звана Руська Правда. При Святій Софії відкрито першу на Русі школу та створено бібліотеку.
Дочки Ярослава Мудрого стали дружинами королів Франції, Угорщини, Норвегії. Він породичався з імператорами Священної Римської імперії та Візантії, королями Англії та Польщі.
Великий князь Київський, князь Ростовський та Новгородський, під час правління якого Русь досягла найвищого розквіту. Він був сином Володимира Великого і полоцької княжни Рогніди. Видатний державний діяч і політик.
Період правління князя Ярослава Мудрого вважається епохою величі Русі. Саме в цей час Русь досягла зеніту своєї могутності і стала в один ряд з найбільш потужними європейськими державами. Ярослав розширював кордони Русі, активно займався будівництвом. При ньому побудовані Золоті ворота, Храм Святої Софії. Так само, як і його батько, князь Ярослав розбудовував столицю. Князь також засновував і нові міста у віддалених куточках Русі, наприклад, Ярославль. Продовжив будівництво “Змійових валів”, розпочате батьком і пересунув південні кордони Русі на річку Рось.
Він зміцнював міжнародний авторитет держави, сприяв розвитку освіти і мистецтва, затвердив перший юридичний документ - збірник законів «Руська Правда», створив першу школу при Софії Київській і першу бібліотеку в Києві.
Данило Романович — король України-Русі
Данило Романович, видатний політик і могутній правитель свого часу, успішно налагоджував зв'язки з Західними державами, шукав потенційних союзників у боротьбі з монголами і після коронації Папою Інокентієм Четвертим став першим королем України-Руси.
Данило Романович (Данило Галицький)
1201 – 1264
Одна з найвідоміших та водночас найбільш знакових постатей середньовічної історії Русі – князь Галицький, Волинський, Великий князь Київський, а від 1253 року – король Русі, Данило Романович.
Князь Данило - син візантійської принцеси і могутнього князя Романа Великого. Данило продовжив справу свого великого батька. Він розбудовував і розвивав створені Романом Великим Галицьке і Волинське князівства, зумів об'єднати під своєю владою значну частину етнічних українських земель.
За Данила Романовича були побудовані такі міста як Холм, Львів, Кременець, Данилів, Стіжок, відновлений Дорогочин. Після Батиєвої навали князь став данником Орди, але намагався проводити власну політику та відстояти незалежність Русі. 1253 року Данило Романович був коронований в Дорогичині і став королем України-Руси. Похований у столиці королівства — місті Холм.
Коментарі