Видатні українці XVIII-ХХ століття
В розділі представлено цілу епоху. Адже Україна подарувала світові величезну кількість талановитих людей. Серед них - видатні вчені, винахідники, Нобелівські лауреати, герої війни, громадські діячі, письменники, музиканти, обдаровані лікарі та спортсмени. Відомі українці прославили нашу країну та її народ в різних куточках світу. Саме вони творили історію і зрештою змінили світ. Саме завдяки їхнім винаходам, досягненням та перемогам світ дізнавався про Україну. Вони - наша гордість і приклад для наслідування!
Деякі народились в інших країнах, але провели частину життя в Україні, деякі, будучи етнічними українцями, емігрували за кордон з різних життєвих причин і стали героями інших держав. Але ми вважаємо їхні здобутки українськими, пишаємося ними і пам’ятаємо їх усіх!
Ігор Сікорський
1889 – 1972
Видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та США. Творець першого у світі чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотирьохмоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).
Народився Ігор Сікорський в Києві, в сім'ї професора кафедри неврології та психіатрії медичного факультету Київського університету.
В Європі Сікорський прославився ще на початку сторіччя першими літаками власної конструкції. А 17 червня 1914 року стався небувалий прорив - у Київ з Москви прилетів перший літак "Ілля Муромець", що подолав відстань у 1 020 верст всього за 13 годин 10 хвилин.
У 1918-му Сікорський назавжди покидає більшовицьку Росію, емігрувавши спочатку до Лондону та Парижу, потім у 1919 році назавжди оселившись у США, де 1923- го заснував компанію Sikorsky Aircraft.
До кінця своїх днів Ігор Сікорський займався авіаконструюванням. Помер він у жовтні 1972 року в США.
Сергій Корольов
1907 – 1966
Видатний вчений, українець, що став першим головним конструктором ракетно-космічних систем в Радянському Союзі. Академік АН СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Народився Корольов у Житомирі в сім'ї викладача гімназії. З самої юності його стихією була авіація. Вже у 17 років він спроектував свій перший планер. А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.
В роки Сталінських репресій Корольов був звинувачений у шкідництві і заарештований. Відсидів у Бутирській в’язниці, де піддавався тортурам. Навіть після виходу з в’язниці довгий час йому доводилося працювати в камерах КДБ.
4 жовтня 1957 року під керівництвом Сергія Корольова Радянський Союз вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник землі.
Завдяки Корольову в космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще — відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. Апогей ученого — 12 квітня 1961 року, коли вперше у світі був здійснений політ людини в космос, і Юрій Гагарін став світовою знаменитістю. Перший вихід у відкритий космос теж відбувся завдяки Корольову, який у 1965 році здійснив космонавт Олексій Леонов.
Досягнення Сергія Корольова у космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці. Його ім’я було засекречене, тому у всіх матеріалах називали Корольова просто Генеральним конструктором.
Преподобний Андрій Шептицький
1865 – 1944
Український релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.
Майбутній Митрополит походив зі стародавнього русинського (українського) графського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, а члени родини стали франкомовними римо-католиками. Шляхетний рід отримав прізвище «Шептицький» від родового маєтку — села Шептиці (Шептич).
За час свого служіння Шептицький значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.
Андрій Шептицький був видатним реформатором і меценатом УГКЦ, активно популяризував ідею незалежності України.
Під час Другої світової війни організував цілу кампанію з порятунку євреїв.
Помер 1 листопада 1944 року у Львові внаслідок тяжкої хвороби. Похований у крипті Собору святого Юра - свого Львівського митрополичого кафедрального собору.
Його наступником став Йосиф Сліпий.
Євген Патон
1870 – 1953
Видатний український вчений в галузі зварювання, засновник вітчизняного мостобудування, заслужений діяч науки України, професор, академік, фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України.
Євген Оскарович Патон все своє життя присвятив будівництву мостів. Видатний вчений, який мав блискучий інженерний талант, створив унікальну українську школу мостобудування. Народившись у Франції, здобувши освіту в Німеччині та Російській імперії, Євген Патон майже все життя до самої смерті у 83 роки творив в Україні і надзвичайно її любив.
Всього за проектами академіка Патона було споруджено понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і донині.
Вінцем його інженерної діяльності, його останнім творінням, став унікальний на той час суцільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Євген Патон три місяці не дожив до відкриття мосту, який тепер за правом носить його ім’я. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд.
У 1953 році, після смерті Євгена Оскаровича, Інститут електрозварювання очолив його син – Борис Євгенович Патон, Президент НАН України.
Соломія Крушельницька
1872 – 1952
Всесвітньовідома українська оперна співачка, педагог, родом з Тернопільщини. Походить зі шляхетного і старовинного українського роду Крушельницьких Закінчила Лвьвівську консерваторію з відзнакою, потім навчалась і довго жила в Італії, стала однією з найвидатніших оперних співачок 20-го століття.
Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Карузо, Руффо і Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Соломія Крушельницька мала дивовижне сопрано у три октави. Співала на 8 мовах - усі твори виконувала мовою оригіналу. Вона мала надзвичайну музичну пам’ять - могла вивчити оперну партію за 2–3 дні.
Виступала Крушельницька на відомих сценах світу – у нью-йоркській "Метрополітен опера", лондонському "Ковент-Ґардені", італійському "Ла Скала", де і досі висить її портрет.
Востаннє Соломія Крушельницька, спираючись на паличку, вийшла на сцену в 1949 році. У Великому залі Львівської філармонії 77 річна співачка вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. У той час вона вже була хвора на рак горла. Померла Соломія Крушельницька через 3 роки, у 1952-му. Її поховали у Львові на Личаківському цвинтарі поруч з могилою Івана Франка.
Іван Даценко
1918 – 1944
Людина, в якої існує дві біографії – офіційна і неофіційна.
Згідно з офіційною біографією, Іван Даценко народився 29 листопада 1918 року в Полтавській області в селянській родині. У 1940-му, після закінчення військового авіаційного училища, служив у 93-му авіаційному полку. На фронті з червня 1941 року. Здійснив 213 бойових вильотів, відзначився у боях за Сталінград та Орел. Даценку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. 19 квітня 1944 року при виконанні бойового завдання по бомбардуванню залізничної станції Львів-2 був збитий. Це був останній бій Івана Даценка.
За неофіційною біографією, Герой Радянського Союзу, гвардії капітан Іван Даценко 19 квітня 1944 року зміг вистрибнути з охопленого вогнем літака. Він двічі потрапляв до німецького полону, певний час, переховуючись після втечі, перебував у партизанському загоні на території Польщі, а наприкінці війни його бачили у Берліні. Далі сліди його губляться, але зрештою він опинився в Канаді і став вождем індіянського племені. Його англійське ім'я — Джон МакКомбер, а прибране індіянське – «Той, що пройшов крізь вогонь» (Chief Poking Fire).
У 2012 році вийшов на екрани художній фільм режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», в якому описано неймовірну долю Івана Додоки, хлопця з Полтавщини, прообразом якого став Іван Даценко.
Микола Амосов
1913 – 2002
Видатний український вчений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов, росіянин за походженням, більше половини життя, свої плідні роки, провів в Україні, де й отримав світове визнання. У 2008 році за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання.
В 1963 році він першим в СРСР здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 запровадив антитромбічні протези серцевих клапанів. За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці.
Амосов дуже серйозно захоплювався біокібернетикою. Створював евристичні моделі особистості та моделі суспільства. В похилому віці він кинув виклик старінню і розробив власну систему навантажень та обмежень. Амосов писав книги, за що отримав визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Його найвідоміші твори - «Роздуми про здоров’я» «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Записки воєнного хірурга».
Академік Амосов – геній світової медицини, новатор, людина-епоха - прожив велике сповнене сенсу життя на користь людству і дожив майже до 90 років. Лікар, який врятував тисячі життів і до 80 років не випускав скальпеля з рук.
Петро Прокопович
1775 – 1850
Український бджоляр, винахідник рамкового вулика Петро Прокопович надовго закріпив за Україною статус "медоносної землі" та фактично дав початок сучасному виробництву меду.
Син священика, дворянина, нащадка відомого козацького роду навчався в Києво-Могилянській академії, служив у Переяславському кінно-єгерському полку, а після відставки захопився бджолами, завдяки молодшому брату, який мав невеличку пасіку (бджіл тоді утримували в дуплянках).
З 1799 року Петро остаточно вирішив присвятити життя бджільництву. У 1808 р.пасіка вже налічувала 580 вуликів. Прокопович мав велику бібліотеку, виписував спеціальну літературу про бджіл з-за кордону, вивчав біологію бджіл, життя бджолиної сім’ї. У 1814 році винайшов перший у світі розбірний рамковий вулик. Застосування рамки дало змогу бджолярам вільно оглядати бджолину сім’ю, запобігати хворобам бджіл. Завдяки вуликові Прокоповича пасічники стали забирати мед без обкурювання, яке завдавало димом шкоди бджолам.
Нині рамкою українського бджоляра послуговуються мільйони пасічників в усьому світі.
Деякі народились в інших країнах, але провели частину життя в Україні, деякі, будучи етнічними українцями, емігрували за кордон з різних життєвих причин і стали героями інших держав. Але ми вважаємо їхні здобутки українськими, пишаємося ними і пам’ятаємо їх усіх!
Ігор Сікорський
1889 – 1972
Видатний авіаконструктор українського походження, що працював у Російській імперії та США. Творець першого у світі чотирьохмоторного літака «Руський витязь» (1913 рік), важкого чотирьохмоторного бомбардувальника і пасажирського літака «Ілля Муромець» (1914), трансатлантичного гідроплана (1934), серійного гелікоптера одногвинтової схеми (1942).
Народився Ігор Сікорський в Києві, в сім'ї професора кафедри неврології та психіатрії медичного факультету Київського університету.
В Європі Сікорський прославився ще на початку сторіччя першими літаками власної конструкції. А 17 червня 1914 року стався небувалий прорив - у Київ з Москви прилетів перший літак "Ілля Муромець", що подолав відстань у 1 020 верст всього за 13 годин 10 хвилин.
У 1918-му Сікорський назавжди покидає більшовицьку Росію, емігрувавши спочатку до Лондону та Парижу, потім у 1919 році назавжди оселившись у США, де 1923- го заснував компанію Sikorsky Aircraft.
До кінця своїх днів Ігор Сікорський займався авіаконструюванням. Помер він у жовтні 1972 року в США.
Сергій Корольов
1907 – 1966
Видатний вчений, українець, що став першим головним конструктором ракетно-космічних систем в Радянському Союзі. Академік АН СРСР. Під його керівництвом було запущено першу міжконтинентальну балістичну ракету, перший штучний супутник Землі, відбувся перший політ людини в космос та вихід людини в космос.
Народився Корольов у Житомирі в сім'ї викладача гімназії. З самої юності його стихією була авіація. Вже у 17 років він спроектував свій перший планер. А для цього прочитав купу книг, частину з яких опанував в оригіналі — німецькою мовою.
В роки Сталінських репресій Корольов був звинувачений у шкідництві і заарештований. Відсидів у Бутирській в’язниці, де піддавався тортурам. Навіть після виходу з в’язниці довгий час йому доводилося працювати в камерах КДБ.
4 жовтня 1957 року під керівництвом Сергія Корольова Радянський Союз вивів на навколоземну орбіту перший штучний супутник землі.
Завдяки Корольову в космосі побували перша тварина і перший екіпаж, а ще — відбувся перший радіозв’язок між двома пілотованими кораблями. Апогей ученого — 12 квітня 1961 року, коли вперше у світі був здійснений політ людини в космос, і Юрій Гагарін став світовою знаменитістю. Перший вихід у відкритий космос теж відбувся завдяки Корольову, який у 1965 році здійснив космонавт Олексій Леонов.
Досягнення Сергія Корольова у космічній галузі порівнюють із заслугами Ейнштейна у фізиці. Його ім’я було засекречене, тому у всіх матеріалах називали Корольова просто Генеральним конструктором.
Преподобний Андрій Шептицький
1865 – 1944
Український релігійний діяч, єпископ Української греко-католицької церкви. Належить до знатного галицького роду Шептицьких. Доктор права. За мудрі настанови й великі труди він отримав багато народних імен: Український Мойсей, Духовний будівничий, Провідник української нації, Великий митрополит.
Майбутній Митрополит походив зі стародавнього русинського (українського) графського роду, який у XIX столітті зазнав полонізації, а члени родини стали франкомовними римо-католиками. Шляхетний рід отримав прізвище «Шептицький» від родового маєтку — села Шептиці (Шептич).
За час свого служіння Шептицький значно розбудував греко-католицьку церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів.
Андрій Шептицький був видатним реформатором і меценатом УГКЦ, активно популяризував ідею незалежності України.
Під час Другої світової війни організував цілу кампанію з порятунку євреїв.
Помер 1 листопада 1944 року у Львові внаслідок тяжкої хвороби. Похований у крипті Собору святого Юра - свого Львівського митрополичого кафедрального собору.
Його наступником став Йосиф Сліпий.
Євген Патон
1870 – 1953
Видатний український вчений в галузі зварювання, засновник вітчизняного мостобудування, заслужений діяч науки України, професор, академік, фундатор і перший керівник Інституту електрозварювання АН України.
Євген Оскарович Патон все своє життя присвятив будівництву мостів. Видатний вчений, який мав блискучий інженерний талант, створив унікальну українську школу мостобудування. Народившись у Франції, здобувши освіту в Німеччині та Російській імперії, Євген Патон майже все життя до самої смерті у 83 роки творив в Україні і надзвичайно її любив.
Всього за проектами академіка Патона було споруджено понад 50 клепаних і 100 зварних металевих мостів, більшість з яких служить людям і донині.
Вінцем його інженерної діяльності, його останнім творінням, став унікальний на той час суцільнозварний міст через Дніпро у Києві, будівництво якого було завершено вже після смерті вченого. Євген Патон три місяці не дожив до відкриття мосту, який тепер за правом носить його ім’я. Міст Патона був включений Американською академією зварювання в список видатних інженерних споруд.
У 1953 році, після смерті Євгена Оскаровича, Інститут електрозварювання очолив його син – Борис Євгенович Патон, Президент НАН України.
Соломія Крушельницька
1872 – 1952
Всесвітньовідома українська оперна співачка, педагог, родом з Тернопільщини. Походить зі шляхетного і старовинного українського роду Крушельницьких Закінчила Лвьвівську консерваторію з відзнакою, потім навчалась і довго жила в Італії, стала однією з найвидатніших оперних співачок 20-го століття.
Серед її численних нагород та відзнак, зокрема, звання «Вагнерівська примадонна» XX століття. Співати з нею на одній сцені вважали за честь Карузо, Руффо і Шаляпін. Італійський композитор Джакомо Пуччіні подарував співачці свій портрет з написом «Найпрекраснішій і найчарівнішій Баттерфляй».
Соломія Крушельницька мала дивовижне сопрано у три октави. Співала на 8 мовах - усі твори виконувала мовою оригіналу. Вона мала надзвичайну музичну пам’ять - могла вивчити оперну партію за 2–3 дні.
Виступала Крушельницька на відомих сценах світу – у нью-йоркській "Метрополітен опера", лондонському "Ковент-Ґардені", італійському "Ла Скала", де і досі висить її портрет.
Востаннє Соломія Крушельницька, спираючись на паличку, вийшла на сцену в 1949 році. У Великому залі Львівської філармонії 77 річна співачка вкотре підкорила публіку надзвичайним голосом і артистизмом. У той час вона вже була хвора на рак горла. Померла Соломія Крушельницька через 3 роки, у 1952-му. Її поховали у Львові на Личаківському цвинтарі поруч з могилою Івана Франка.
Іван Даценко
1918 – 1944
Людина, в якої існує дві біографії – офіційна і неофіційна.
Згідно з офіційною біографією, Іван Даценко народився 29 листопада 1918 року в Полтавській області в селянській родині. У 1940-му, після закінчення військового авіаційного училища, служив у 93-му авіаційному полку. На фронті з червня 1941 року. Здійснив 213 бойових вильотів, відзначився у боях за Сталінград та Орел. Даценку присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі Золота Зірка. 19 квітня 1944 року при виконанні бойового завдання по бомбардуванню залізничної станції Львів-2 був збитий. Це був останній бій Івана Даценка.
За неофіційною біографією, Герой Радянського Союзу, гвардії капітан Іван Даценко 19 квітня 1944 року зміг вистрибнути з охопленого вогнем літака. Він двічі потрапляв до німецького полону, певний час, переховуючись після втечі, перебував у партизанському загоні на території Польщі, а наприкінці війни його бачили у Берліні. Далі сліди його губляться, але зрештою він опинився в Канаді і став вождем індіянського племені. Його англійське ім'я — Джон МакКомбер, а прибране індіянське – «Той, що пройшов крізь вогонь» (Chief Poking Fire).
У 2012 році вийшов на екрани художній фільм режисера Михайла Іллєнка «ТойХтоПройшовКрізьВогонь», в якому описано неймовірну долю Івана Додоки, хлопця з Полтавщини, прообразом якого став Іван Даценко.
Микола Амосов
1913 – 2002
Видатний український вчений, кардіохірург, батько української біокібернетики, письменник і громадський діяч Микола Амосов, росіянин за походженням, більше половини життя, свої плідні роки, провів в Україні, де й отримав світове визнання. У 2008 році за результатами опитування громадської думки Амосов був визнаний «великим українцем всіх часів», другою людиною, після Ярослава Мудрого, удостоєною такого почесного звання.
В 1963 році він першим в СРСР здійснив протезування мітрального клапана серця, а в 1965 запровадив антитромбічні протези серцевих клапанів. За роки своєї кардіохірургічної практики Амосов провів понад 6 тисяч операцій на серці.
Амосов дуже серйозно захоплювався біокібернетикою. Створював евристичні моделі особистості та моделі суспільства. В похилому віці він кинув виклик старінню і розробив власну систему навантажень та обмежень. Амосов писав книги, за що отримав визнання не лише в Україні, а й за кордоном. Його найвідоміші твори - «Роздуми про здоров’я» «Думки та серце», «Записки з майбутнього», «Книга про щастя та нещастя», «Записки воєнного хірурга».
Академік Амосов – геній світової медицини, новатор, людина-епоха - прожив велике сповнене сенсу життя на користь людству і дожив майже до 90 років. Лікар, який врятував тисячі життів і до 80 років не випускав скальпеля з рук.
Петро Прокопович
1775 – 1850
Український бджоляр, винахідник рамкового вулика Петро Прокопович надовго закріпив за Україною статус "медоносної землі" та фактично дав початок сучасному виробництву меду.
Син священика, дворянина, нащадка відомого козацького роду навчався в Києво-Могилянській академії, служив у Переяславському кінно-єгерському полку, а після відставки захопився бджолами, завдяки молодшому брату, який мав невеличку пасіку (бджіл тоді утримували в дуплянках).
З 1799 року Петро остаточно вирішив присвятити життя бджільництву. У 1808 р.пасіка вже налічувала 580 вуликів. Прокопович мав велику бібліотеку, виписував спеціальну літературу про бджіл з-за кордону, вивчав біологію бджіл, життя бджолиної сім’ї. У 1814 році винайшов перший у світі розбірний рамковий вулик. Застосування рамки дало змогу бджолярам вільно оглядати бджолину сім’ю, запобігати хворобам бджіл. Завдяки вуликові Прокоповича пасічники стали забирати мед без обкурювання, яке завдавало димом шкоди бджолам.
Нині рамкою українського бджоляра послуговуються мільйони пасічників в усьому світі.
Коментарі