Від автора
Український Паспорт
Чому козаки носили сережку у вусі?
Чому українці розмовляють російською?
Кам'яна могила
Світова історія українського "щедрика"
Історія голодомору
Давня історія України
Русь
Козацька доба - становлення України
Відродження нації та боротьба за незалежність
Українська революція 1917-1921 р.: Утворення державності
Визвольний рух у ХХ столітті
Друга світова війна
Видатні українці XVIII-ХХ століття
Українські діячі-патріоти
Передова АТО: українські добровольчі батальони
Оборона донецького аеропорту
Про українські традиції
Україна - батьківщина нобелівських лауреатів
Географічний світ європи
Цікаві факти про українську мову
Марганцеві руди України
Трембіта. Загадковий інструмент гуцулів
Найдовша печера світу знаходиться в Україні
Історія розвитку української культури
Український гаджет для тварин Petcub
Українську мову забороняли протягом останніх 4 сторіч
Сучасна Україна
Про гімн України
Друга світова війна
Українська нація зробила величезний внесок в боротьбу з нацизмом як на своїй території, так і на територіях інших держав. Багато українців воювали в арміях союзників і стали героями різних країн. Україна в цій війні понесла великі людські та матеріальні втрати, посіла одне із визначних місць за внеском у розгром нацистської Німеччини та її союзників.

Видатні українці – полководці та воїни – учасники Другої світової війни.

Іван Кожедуб
1920 – 1991


Найрезультативніший льотчик-винищувач авіації Союзників, який здобув 64 повітряні перемоги й звання тричі Героя Радянського Союзу.

Народився Кожедуб в Сумській області. У Червоній Армії з 1940 року. У 1941 закінчив Чугуївську військову авіаційну школу льотчиків. Служив в ній інструктором.

З початком Німецько-радянської війни разом з авіашколою евакуйований у Казахську РСР. Після численних рапортів з проханням відправити на фронт його бажання задовольнили лише у 1943 році. Свій перший бойовий виліт зробив 26 березня 1943 року.

Бойовий рахунок молодший лейтенант Кожедуб відкрив 6 липня 1943 року в ході битви на Курській дузі, збивши бомбардувальник Ju 87. До кінця війни гвардії майор Кожедуб здійснив 330 бойових вильотів, у 120 повітряних боях збив 64 літаки противника. Свій останній бій, в якому збив 2 FW-190, провів у небі Берліна. За всю війну жодного разу не був збитий.

Після війни працював на відповідальних посадах у ВПС. Помер у 1991 році від серцевого нападу. Похований в Москві.

Кузьма Дерев’янко
1904 – 1954


Український радянський військовий, Герой України, генерал-лейтенант Радянської армії, розвідник у роки Другої світової війни, Герой України (2007 р., посмертно).

Народився на Уманщині. У радянській Червоній армії з 1922 року. Закінчив Київську, а згодом Харківську військові школи. У 32 роки закінчив спеціальне відділення Військової академії ім. М. В. Фрунзе за фахом «Японська та англійська мови».

Учасник Радянсько-фінської війни 1939–1940, відзначений орденом Червоної Зірки та позачерговим званням полковника. Головні військові здобутки Кузьма Миколайович отримав під час Другої світової війни, закінчивши її у званні генерал-лейтенанта.

2 вересня 1945 року він, бойовий генерал, який вільно володів японською та англійською мовами, від імені Радянського Верховного Головнокомандування на борту американського лінкора «Міссурі» у Токійській затоці підписав Акт про капітуляцію Японії, яким була поставлена ​​остання крапка у Другій світовій війні.

Помер 30 грудня 1954 року в Москві від важкої хвороби, спричиненої радіаційним опроміненням, яке отримав у вересні 1945 у ході вивчення наслідків атомного бомбардування японських міст Гіросіма і Наґасакі.

Павло Рибалко
1894 – 1948


Радянський військовий діяч, маршал танкових військ, у Другій світовій війні командувач танкового корпусу і армії, Двічі Герой Радянського Союзу.

Учасник Першої світової війни. З 1919 в Червоній армії, починав службу в українському Червоно-Козачому корпусі Віталія Примакова. У 1934-му закінчив Військову академію імені Фрунзе. У 1937–1940 роках - військовий аташе у Польщі та Китаї. Потім — на викладацькій роботі.

Один з небагатьох радянських командувачів армією в роки Другої світової війни, який ніколи не воював за шаблоном, а ще до кожного новобранця прикріплював досвідчених бійців. Прославився військовими операціями з форсування Дніпра і визволення Києва та Львівсько-Сандомирською операцією, яка врятувала Львів від руйнування.

Помер в результаті тривалої хвороби у віці 54 роки у Москві.

Олексій Берест
1921 – 1970


Український радянський військовий, що встановив, разом з Михайлом Єгоровим та Мелітоном Кантарією, Прапор Перемоги на даху німецького Рейхстагу о 21.50 30 квітня 1945 року.

Народився в Харківській губернії в бідній багатодітній родині. У 18 років пішов добровольцем у Червону Армію. Брав участь у боях на Фінській війні.

З 22 червня 1941 Олексій Берест воює проти німецьких загарбників як зв'язківець, з 1942 — командир відділення. З грудня 1943-го по вересень 1944-го навчається в Ленінградському військово-політичному училищі. Після випуску направлений на 1-й Білоруський фронт. Його призначили заступником з політчастини командира батальйону. Берест брав участь у боях за Польщу, в боях на річці Одері, в боях за Берлін.

30 квітня 1945 року у боях за Рейхстаг Олексій Берест воював у 150-й стрілецькій дивізії. Для кожної із дев'яти дивізій, які вели бої у центральній частині Берліна, виготовили прапори для можливого підняття їх над Рейхстагом, проте саме прапор під п'ятим номером, що був переданий батальйону, де служив Берест, був встановлений на Рейхстагу.

В офіційній радянській історіографії зазначено, що Прапор Перемоги встановили сержанти М. Єгоров і М. Кантарія. Факт, що серед героїв був Олексій Берест, приховувався. Проте у протокольному документі тих років «Боевая характеристика знамени», підписаному командуючим військами 3-ї ударної армії, генерал-полковником Кузнєцовим та членом Військової ради армії генерал-майором Литвиновим, зазначено: «Отважные воины коммунист лейтенант Берест, комсомолец сержант Егоров и беспартийный младший сержант Кантария установили знамя над зданием германского парламента».

Тож 30 квітня саме лейтенант Олексій Берест та сержанти Єгоров і Кантарія підняли над Рейхстагом Прапор Перемоги. Пізніше Берест особисто вів переговори з залишками гарнізону Рейхстагу, примушуючи їх до капітуляції.

Лілія Oвчаренко-Співак
1925 – 1984


Учасниця Другої світової війни, регулювальниця.

Лілія Спивак (Овчаренко) народилась у Запорізькій області. Після звільнення села від окупації у сімнадцятирічному віці пішла добровольцем у Червону Армію, приписавши собі один рік. Її направили на курси воєнних регулювальниць. Лілія пройшла по фронтовим дорогам, під обстрілами та бомбардуваннями Україну, Польщу, дійшла до Берліну. Її світлина на тлі Бранденбурзьких воріт облетіла увесь світ. Так Лілію і назвали – «Хазяйка Бранденбурзької брами».

Після Перемоги Лілія закінчила педагогічний інститут і працювала вчителькою української мови і літератури в Донецьку.

Померла у 1984 році у віці 59 років.

Амет-Хан Султан
1920 – 1971


Національний герой кримськотатарського народу, Двічі Герой Радянського Союзу льотчик-винищувач Амет-Хан Султан збив 30 літаків противника особисто і ще 19 у групових боях. Він відкрито називав себе кримським татарином. У 2012 році режисер Ахтем Сеїтаблаєв зняв про нього фільм «Хайтарма».

Народився Амет-Хан Султан 1920 року в Криму в Алупці. Вчився у Качинському авіаційному училищі неподалік Севастополя.

Пілот-винищувач Амет-Хан Султан брав участь у повітряних боях із перших днів німецького вторгнення до СРСР. Закінчив війну в небі над переможеним Берліном. Він здійснив 603 бойові вильоти.

Амет-Хан Султан брав участь і у боях за рідний Крим. У травні 1944 року йому дали відпустку, щоб провідати родину в Алупці. За збігом обставин, саме тоді розпочалася операція з депортації кримськотатарського народу. Під час перебування у батьків пілот довідався, що його брата Імрана заарештовано за «пособництво окупантам». Тільки заступництво високого армійського начальства врятувало рідних Амет-Хана.

Після завершення війни Амет-Хан Султан працював льотчиком-випробувачем Льотно-дослідного інституту. За 23 роки він провів випробовування більше 170 літаків, допомагав у реалізації космічної програми СРСР.

1 лютого 1971 року герой загинув під час здійснення випробувального польоту літаючої лабораторії Ту-16ЛЛ, поховали його у Москві.

© Ашанія ,
книга «Досліджуй Україну».
Видатні українці XVIII-ХХ століття
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Domina Mortem
Друга світова війна
Чи є якась інформація про те, чому ці славні українці поховані в Москві, а не на Батьківщині?
Відповісти
2022-10-16 07:35:22
1
Ашанія
Друга світова війна
@Domina Mortem взагалі в більшості випадків, де ховати - вирішують родичі, вибирають те місце, де живуть і де їм ближче. Судячи з того, що Кожедуб проводив велику громадську роботу - обирався депутатом Верховної Ради СРСР аж до смерті, можна здогадатися , де він жив і чому його поховали там. Зараз наші історики боряться за пам'ять кожного героя України, бо рашисти приписують всіх наших героїв собі, як і все інше. Тому наші історики ведуть перепалки з істориками рашки, додаючи зафіксовані факти, як докази про тих героїв, що захищали Україну
Відповісти
2022-10-16 08:18:55
1