Ранок
Я й не помітив, як ранок став похмурим,
як небо серед хмар стало понурим.
Птахи відлетіли й не повернулись,
і вулиці (туманом) в кульок згорнулись.
Й так між світанком та ніччю,
сльози котяться по обличчю.
Оптиміст в душі (десь) помирає,
а песиміст свою мелодію грає.
Погляди інших впиваються болем,
моя впевненість гуляє полем.
Любовь під вікнами ходить,
а вона мене з розуму зводить.
2020-08-13 11:24:36
6
0