Ранок

Ілля Срібний

Я й не помітив, як ранок став похмурим, як небо серед хмар стало понурим. Птахи відлетіли й не повернулись, і вулиці (туманом) в кульок згорнулись. Й так між світанком та ніччю, сльози котяться по обличчю. Оптиміст в душі (десь) помирає, а песиміст свою мелодію грає. Погляди інших впиваються болем, моя впевненість гуляє полем. Любовь під вікнами ходить, а вона мене з розуму зводить.

2020-08-13 11:24:36

Інші вірші поета

Останніми помирають пісні Знесилений Хмара Сон

Інші поети

Lady K

@lady_k

Дмитрий Шов

@DmitryShov

Rose P. Silver

@dragonandfish

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6968

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2582