Чортова монета

Ілля Срібний

Життя - це чортова монетка підкинув угору і не знаєш, чи летиш, чи падеш там. Чи блакитні очі, чи сиві брови. Хто друг, а хто ворог. Чи жити легко? – ТА ДЕ ТАМ. Поки ти відвернувся Робиш добро. На колінах подертих, тобі в руки забивають скло (і чорно білі конверти.) Поки твердо стоїш на своєму, заливаєш бетон. Тобі старанно його руйнують, наче то був сніжок. Але ти не здаєшся, лізеш на вверх далі твориш добро. Віриш у смерть? Чекаєш із днини у днину, той щасливий кінець. Але у долі свій темний задум 30 срібняків і тебе зрадять Підступний удар ззаду крововилив у мозок і тебе немає.

2020-09-17 15:24:06

Інші вірші поета

Монстри Сон Однаковий Зацікавлений

Інші поети

Трояндочка

@Rose_Senorita

Brisée 彡

@Reinrim

Bint __Abdoolrahman

@bint_abdoolrahman

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

5190

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4453