Чортова монета

Ілля Срібний

Життя - це чортова монетка підкинув угору і не знаєш, чи летиш, чи падеш там. Чи блакитні очі, чи сиві брови. Хто друг, а хто ворог. Чи жити легко? – ТА ДЕ ТАМ. Поки ти відвернувся Робиш добро. На колінах подертих, тобі в руки забивають скло (і чорно білі конверти.) Поки твердо стоїш на своєму, заливаєш бетон. Тобі старанно його руйнують, наче то був сніжок. Але ти не здаєшся, лізеш на вверх далі твориш добро. Віриш у смерть? Чекаєш із днини у днину, той щасливий кінець. Але у долі свій темний задум 30 срібняків і тебе зрадять Підступний удар ззаду крововилив у мозок і тебе немає.

2020-09-17 15:24:06

Інші вірші поета

Збираючи попіл руками Зацікавлений Безвихідь Сон

Інші поети

К.Мёрфи

@murphytalksmorse

David Laurent

@ledavdebvs

AnnaMary

@AnnaMary_

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

1962

Мої слова

Ай

Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.

4188