Чортова монета
Життя - це чортова монетка підкинув угору і не знаєш, чи летиш, чи падеш там. Чи блакитні очі, чи сиві брови. Хто друг, а хто ворог. Чи жити легко? – ТА ДЕ ТАМ. Поки ти відвернувся Робиш добро. На колінах подертих, тобі в руки забивають скло (і чорно білі конверти.) Поки твердо стоїш на своєму, заливаєш бетон. Тобі старанно його руйнують, наче то був сніжок. Але ти не здаєшся, лізеш на вверх далі твориш добро. Віриш у смерть? Чекаєш із днини у днину, той щасливий кінець. Але у долі свій темний задум 30 срібняків і тебе зрадять Підступний удар ззаду крововилив у мозок і тебе немає.
2020-09-17 15:24:06
5
0
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2586
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5261